Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 3 травня
Своїм Євангелієм св. Марко повертає нас сьогодні до Ісусового гробу, щоб ми знову й знову могли стати свідками Христового Воскресіння, разом із жінками дивлячись на порожній гріб і чуючи звістку Ангела: Він воскрес, Його нема тут. У неділю Мироносиць у центрі уривка перебувають три жінки: Марія Магдалина, Марія Яковова та Соломія, які, поборовши в собі страх перед римськими вояками та перед юдеями, які вважали Ісуса пройдисвітом і переступником Закону, прийшли намастити тіло свого померлого Вчителя, щоб довершити обряд поховання.
Марко зображає жінок, заклопотаних тим, хто відкотить їм камінь від Ісусового гробу, і тримає читача в напруженні до кінця. Вони приходять до гробу, де їх, а водночас і нас, читачів Євангелія, чекає велика несподіванка…
Жінки стали першими, хто почув про Ісусове Воскресіння. Марко пише, що вони, усупереч Ангелу, нікому нічого не сказали, бо боялися. Боялися бути висміяними чи заарештованими за розголошення такої нечуваної новини… А найдивніше — те, що саме це речення є останнім в оригінальному тексті Євангелія від Марка. Схиляючись до думки про те, що Марко свідомо закінчив своє Євангеліє на такому несподіваному акорді, кожного разу, коли читаю це завершення, відчуваю певний виклик. Немовби це я стою біля порожнього Ісусового гробу й чую звістку Ангела. Це виклик для моєї особистої віри — не бачивши Воскреслого, повірити у Воскресіння.
Упевнена, що жінки-мироносиці не довго зі страху мовчали про те, що бачили. Втеча була радше першою реакцією на щось неочікуване. Їм слід було вже у своєму серці повернутися до Галілеї та згадати пророцтва Ісуса щодо Його страждань, смерті й Воскресіння і, зіставивши все з порожнім гробом, — повірити у здійснення пророцтва. Сьогодні, після 2000-ліття християнства, маючи безліч свідчень про Христове Воскресіння, ми покликані наново стати біля порожнього гробу і, дивлячись на поховальні полотна, а водночас і на власне життя, вірити в Христове й наше Воскресіння.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com