Помер брат Бенедикта XVI

Священник, музикант, рідний брат вислуженого папи Бенедикта XVI помер у Регенсбурзі, повідомляє Stacja7.

Георг Ратцінгер відійшов до Бога у віці 96 років. В останні дні його супроводжував папа-сеньйор, який 18-22 червня перебував у Регенсбурзі. Візит Бенедикта XVI означав, що стан о.Георга Ратцінгера дуже серйозний, якщо папа-сеньйор вирушив у Німеччину літаком уперше з 2012 року.

Георг Ратцінгер народився 15 січня 1924 року в Пляйскірхені поблизу Альтеттінга. Найстаршою з дітей подружжя Ратцінгерів була сестра Марія, яка померла 1991 року в Регенсбурзі й була похована в сімейній усипальниці, обік батьків.

Священницькі свячення обоє братів Ратцінгерів прийняли в один день, 29 червня 1951 року, у Фрацзінгу. Потім їхні шляхи розійшлися по дещо відмінних напрямках. Йозеф (якого інколи називали «книжковою міллю») робив кар’єру в університеті й у Римі, натомість Георг («музична міль») відбув науку з церковної музики у Вищій музичній школі Мюнхена. 1964 року о.Георг став капельмейстером Регенсбурзької катедри і диригентом хору хлопчиків «Regensburger Domspatzen» («Регенсбурзькі горобчики»), із яким їздив на понад тисячу концертів по країні та за кордоном.

Першим його музичним записом на платівку стала Меса ля-бемоль Франца Шуберта. Серед творів, які виконували «Горобчики», були також і власні твори о.Георга: наприклад, Меса Ювілейного Року, перше виконання якої відбулося в листопаді 2000 року в Регенсбурзі. У вересні 2005-го хор хлопчиків із Регенсбурга виступав перед Бенедиктом XVI у Сикстинській каплиці. Хор під диригуванням Роланда Бюхнера виконав кілька творів Георга Ратцінгера,а також композиції Лоренцо Перозі, П’єрлуїджі Палестріни й Фелікса Мендельсона Бартольді.

За внесок у музичну культуру Німеччини о.Георга Ратцінгера нагородили Федеральним хрестом за заслуги, а 1993 року він отримав титул апостольського пронотарія. 1999 року о.Георг отримав титул почесного доктора Папського університету церковної музики. На 80-й день народження о.Георга Ратцінгера, 15 січня 2004 року, тодішній єпископ Регенсбурга Герхард Людвіг Мюллер призначив його почесним професором Вищої школи сакральної музики в Регенсбурзі. В урочистості взяв участь брат ювіляра, тоді ще префект Конгрегації віровчення, кардинал Йозеф Ратцінгер. Від 2008 року о.Георг — почесний громадянин Кастель Гандольфо, де розташована літня резиденція пап.

Протягом усього життя брати підтримували близькі стосунки. Дуже часто вони проводили спільні свята й канікули. Часто розмовляли по телефону, також і після обрання кардинала Йозефа Ратцінгера папою, як і після його відходу від папського трону. Для цього було встановлено спеціальний телефон у його домі в Старому місті Регенсбурга. «Коли він дзвонить, я знаю, що зараз почую брата», — казав о.Георг.

Старший Ратцінгер був великим шанувальником музики Вольфганга Амадея Моцарта. В одному з інтерв’ю він сказав:

«Свій найулюбленіший твір я не назову. До видатних творів, які я дуже люблю, я би зарахував — не завершену, на жаль, — Месу до-мінор, але вочевидь це також Коронаційна Меса і три менші Меси: сі-бемоль-мажор, до-мажор і фа-мажор. Це Меси з найпрекраснішою струнною музикою, хором і солістами, але також вони мають надзвичайну атмосферу святі й віри».

У книжці-інтерв’ю Йозефа Ратцінгера — Бенедикта XVI, яку випустило у світ видавництво Гердера, сказано, що під час війни, 1941 року, брати Йозеф і Георг поїхали з Траунштайна, де мешкала сім’я Ратцінгерів, до Зальцбурга, на традиційні Дні музики, що там відбуваються. Оскільки тривала війна, зацікавлення цією музичною подією було незначне. Обоє змогли купити білети за низькою ціною. Під час концерту в храмі св.Петра у Зальцбургу вони слухали Месу до-мінор Моцарта у виконанні «Регенсбурзьких горобчиків». Жоден з них тоді й не припускав, що цим відомим хором колись диригуватиме о.Георг.

Медіа скерували велику увагу на колишнього капельмейстера з Регенсбурга від моменту обрання його брата на престол Петра 19 квітня 2005 року. Спершу йому було складно прийняти це рішення, оскільки обоє братів планували провести останні роки життя разом — у спокої, здалека від натовпів. Натомість від моменту, коли Йозеф Ратцінгер став папою, також і о.Георг перетворився на об’єкт цікавості світових медій. Йому довелося до цього призвичаюватися, бо ж він був єдиним найближчим членом сім’ї Бенедикта XVI.

Починаючи з квітня 2005 року брати вже не могли разом проводити канікули, як робили це досі, у коханій Баварії, в південному Тиролі (Альто-Адідже) або в околицях Зальцбурга в Австрії. «Його обрання і його рішення відійти я чітко бачу як Божу волю», — визнавав о.Георг.

2011 року, з нагоди візиту Бенедикта XVI у Німеччину,вийшла друком книжка «Мій брат, Папа», підготовлена у формі дуже близької розмови, яку провів з о.Георгом історик із Дюссельдорфа, який водночас став видавцем публікації, Міхаель Гасеманн. Брат папи розповів у ній про приватні сторони сімейного життя Ратцінгерів, описав глибокі зв’язки, що єднали всіх трьох дітей цього подружжя. Також він розповів, які телепрограми папа любить найбільше, і що врятувало йому життя, коли він був ще малим хлопцем, і яких тварин він любить більше, а яких менше.

Особливо зворушливо о.Георг Ратцінгер розповів про день 19 квітня 2005 року, коли він довідався, що його брата обрали на папу. «Мушу визнати, що коли після слів „Habemus papam” я почув „Cardinalem Ratzinger”, то в цей момент повністю занепав духом. Я подумав, що перед ним стоїть великий виклик, величезне завдання, і сильно перейнявся, — зізнався о.Георг. — І мені стало сумно, що тепер він, певно, не матиме для мене часу».

Останніми роками стан здоров’я о.Георга викликав щораз сильніші побоювання. Кілька разів він перебував у римській клініці Джемеллі через порушення кровообігу, також мав серйозні проблеми з зором. Попри це, він не бажав оселитись у Ватикані. Натомість брати проводили разом цілий серпень у Кастель Гандольфо, часто передзвонювалися по телефону. Як зізнавався в інтерв’ю о.Георг, у них був принаймні «замінник» сімейного життя. Старший брат і надалі називав молодшого на ім’я. «Він завжди буде для мене Йозефом», — підкреслював він.

Отець Георг не сильно хвилювався, довідавшись, що Бенедикт XVI відмовився продовжувати своє служіння Папи Римського. Коли його запитували журналісти, він звертав увагу на похилий вік брата й підкреслював, що «він відчуває істинне полегшення, що більше не мусить нести на своїх плечах тягар Церкви».

Попри слабке здоров’я і похилі літа, о.Георг Ратцінгер ніколи не втрачав почуття гумору. «Хробак старості гризе також і мене, але ще не затулив мені рота, — сказав він в інтерв’ю для баварського телебачення. — Хоча з кожним днем мій зір слабшає, та я не втрачаю ні гумору, ні апетиту».

Його дім у Регенсбурзі часто відвідували хлопчики з хору «Горобчиків».