Наше завдання — приготувати бенкет

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 13 вересня

Притча із сьогоднішнього Євангелія, як і кожна притча, після першого прочитання залишає питання. Так і має бути, адже притчі натякають на певні речі, а не подають їхній вичерпний опис. Усіх нас дещо бентежить те, що господар від надзвичайної гостинності швидко переходить до незвиклої суворості. Згідно з тлумаченнями екзегетів, тут парафразуються слова пророків, із виразним семітським забарвленням. Зрештою, це одна з останніх притч, звернених до аудиторії релігійних лідерів того часу. Її причиною є їхня відмова навертатися, виражена їхніми вчинками, гонитвою за успіхом, жадобою влади… Їхня (а може, на якомусь особистому етапі навіть наша) релігія не надихається видінням такого бенкету.

І що б ви думали? Тоді сам Бог готує бенкет. Написано: Обід — готовий. Бог, який куховарить і готує обід. А потім кличе всіх: Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля. Усіх підряд: зібрали всіх, кого тільки спіткали — злих і добрих. Вже це дивує. І трохи мене підбадьорює, бо я з трудом бачу себе серед добрих. Тобто мене також запрошено. Але як тоді відбирають учасників? Парадоксально, відбирають за одягом.

Відбір полягає в тому, щоб ти залишив свій старий одяг і вдягнувся у святкове вбрання, яке роздають всім разом із запрошенням. Один із запрошених залишається при своєму. Він не хоче змінювати звички, не хоче навертатися на логіку святкового бенкету, якою є спільне святкування. Ні, він залишається при своєму звичному одязі, не хоче вливатися у спільний хор — він це він, і все тут.

Але цей обід всеосяжний, весільний бенкет є святкуванням любові. Як ти можеш святкувати любов на самоті? Отже, питання в тому, як ми відповідаємо на запрошення на весільний бенкет. Відкидаємо запрошення заради звичних ідолів? Йдемо, але без бажання перевдягатися, тримаємо дистанцію, не вливаємося в хор радості? Я б сказав, що якщо вже чам Бог готує бенкети, тим більше це є нашим завданням. Наше завдання — приготувати бенкет. Ви ж знаєте, Ісус полюбляв застілля. Він був «Равві, що полюбляв бенкети». Його запрошували — і Він запрошував. А ми готові жити в любові, приймаючи інших?

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com