Питання: Якщо буквально розуміти креаціоністську теорію походження людини, то як перші люди, бувши потомками всього однієї пари, а отже — дуже близькими родичами, не виродилися й не вимерли внаслідок близького схрещування, адже закони біології діяли і тоді? Це ж саме питання стосується і потомків Лота від його дочок. Чи в цьому випадку це не прямий інцест?
Відповідає Vatican News:
Перш ніж відповісти на ці конкретні запитання, варто сказати кілька слів про те, як потрібно читати Книгу Буття. Ще 1909р. Папська біблійна комісія опублікувала декрет про історичний характер перших трьох розділів Книги Буття. У цьому декреті відкидаються судження, згідно з якими Буття — це східні міфи, просто очищені від політеїзму й допасовані до єврейської релігії. Також відкидається думка, що Книга Буття містить алегорії та символи релігійних і філософських істин, які не відповідають об’єктивній реальності. І нарешті, декрет відкидає думку, згідно якою Буття — це легенди, частково видумані з повчальною метою. В декреті перераховано безсумнівні факти, описані в Книзі Буття, такі як створення всіх речей Богом на початку часів, створення людини, гріхопадіння перших людей. Що ж до питання, як саме всі ці факти відбувалися, декрет каже: «В написанні першої частини Буття священний автор не мав наміру дати наукове пояснення сокровенної суті видимих речей та описати точний порядок створення. Він намагався дати своєму народові доступне пояснення, яке б відповідало стилю спілкування того часу та почуттів людей. Тому в її тлумаченні не потрібно прагнути з точністю та постійністю до стилю наукової мови». І далі: «Інтерпретуючи уривки, які Отці Вчителі Церкви сприймали по-різному, не висловлюючись конкретно і точно, допустимо підтримувати й захищати думки, які будь-кому здаються розумно доказовими, враховуючи оцінку Церкви та зберігаючи аналогію віри.
Серед таких суджень Отців Учителів Церкви можна виділити одне, яке безпосередньо стосується нашого запитання про інцести в Біблії. В трактаті «Місто Боже» св.Августин писав: «Отже, людський рід після першого союзу чоловіка, створеного з пороху, та жінки, створеної з ребра чоловіка, мав потребу в поєднанні чоловічої статі з жіночою, щоби множитися через народження. А оскільки інших людей, крім перших двох, не було, то чоловіки змушені були брати за дружин своїх сестер. Наскільки це було характерною рисою найдавнішого часу через необхідність — настільки стало гідне осуду потім, через заборону з боку релігії, оскільки було справедливо прийнята повага до тієї людської якості, за якою людей, яким корисна і пристойна взаємна згода, стали взаємно пов’язувати різноманітними родинними узами, щоб одна людина не могла мати в особі іншої багатьох родичів одразу, а щоб кожний родинний ступінь полягав в окремій особі й щоб таким чином якомога більше число видів родинних уз тісніше поєднувало для суспільного життя якомога більшу кількість осіб. Так, однак, мало статися, коли це стало можливим, тобто коли вже існувала достатня кількість осіб, щоб із їхнього числа брати дружин, які вже не були сестрами; коли не лише не було необхідності для того, щоб це відбувалося, але якби й відбувалося, то було би проти природного закону».
фінансово.
Щиро дякуємо!
