Як повернути радість Богові та людям?

Роздуми над Божим Словом на XXVII Звичайну неділю, рік А

Вже третю неділю поспіль ми чуємо притчі Ісуса Христа про виноградник. Два тижні тому ми роздумували про динарій, який платили робітникам у винограднику. Минулого тижня — про двох синів, яких батько покликав працювати у винограднику. Сьогодні Ісус знову порівнює свого Небесного Отця з чоловіком-господарем, який насадив виноградник.

Досвідчені виноградарі знають, скільки праці та уваги потрібно, щоб виростити одну виноградну лозу. Але щоб весь виноградник був рясним і плідним, потрібно постійно особисто клопотатися про кожну його галузку. Тому образ Виноградаря говорить про те, як Бог невпинно піклується про своє творіння, про кожну людину зокрема.

Виноградник — це Божий народ Старого Завіту. Пророк Ісая оспівує у пісні: Виноградник Господа Сил — то дім Ізраїля, а мужі юдейські — любе Його садиво. Господь Бог сам оселив свій народ, наче виноградну лозу, в Обіцяній землі. Після виходу народу з Єгипту Мойсей посилає дванадцятьох розвідників, щоб вони роздивилися край та його плоди. Він дає їм таке доручення: «Огляньте землю, яка вона… родюча вона чи ялова, чи є на ній дерево, а чи ні. Та будьте сміливі й принесіть плоди землі». А була саме пора дозрівання винограду. Зрізали вони там вітку з однією виноградною китицею та й несли її удвох на жердині (Чис 13,18.20.23).

Цінність винограду — саме в його плодах. Якщо його порівняти з різними деревами та кущами, то виноградна лоза сама по собі не має жодної цінності, коли не приносить солодкого плоду. Про це говорить пророк Єзекиїл до Вибраного народу під час вавилонської неволі: Чим виноградна деревина ліпша, ніж кожна інша деревина, ніж галузка, що росте на дереві в лісі? Хіба з неї беруть поліно, щоб зробити якесь начиння? Хіба виробляють з неї кілок, щоб щось повісити на ньому? (15,1-3).

Виноград садять, щоби збирати з нього солодкі плоди: А й виноградина їм каже: чи то я могла б вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами? (Суд 9,13). Виноградна лоза не може безплідно гойдатися між деревами. Вона створена для того, щоби своїми плодами радувати Бога і людей. Сьогодні в притчі аж чотири рази підкреслено: достигли плоди; узяти свій врожай; вчасно віддавати врожай; буде приносити його плоди. Господь дає людині справжню радість, а людина, приносячи добрий плід, звеселяє серце Бога: Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав, щоб ви йшли і плід принесли (Йн 15,16).

Щоб насаджений виноградник приносив добрий плід, Бог насамперед обгородив його огорожею. Бог відмежував свою власність від решти народів. Хорватське прислів’я каже: «Лоза лозі повідала — іди подалі від мене, тоді зможу вродити і за тебе». Виноградник не садять серед інших дерев, інакше він швидко здичавіє, бо шукатиме опору не в Господі, а серед розлогих гілок та високих стовбурів. Виноград, який пнеться високо, матиме на собі тільки листя і нічого більше. Родючий виноград — це низькоросла рослина. Бог хотів, щоб Його народ не пнувся вгору, але був покірний тільки Йому самому і тільки в Ньому покладав надію. Тому Він обгородив свій виноградник, кажучи: ви будете моїм народом, а Я буду Богом вашим. Відтоді Бог — і тільки Бог — дбав про свій народ.

Давньогрецький переказ свідчить, що родючістю лоз виноградарі завдячують ослу, який одного разу добряче обскуб одну з них. На наступний рік ця лоза принесла ягоди удвічі більшими. Відтоді лози ретельно щорічно обрізають, чого раніше робити не здогадувалися.

Однак дикі звірі можуть повністю знищити всі рослини. На це нарікає Вибраний народ, який потрапив у неволю після своєї невірності:

Навіщо розвалив ти огорожу її, що й обривають її всі перехожі,
пустошить її вепр із лісу, і дикий звір на ній випасається?
О Боже сил, повернись бо! Споглянь із неба й подивися; навідайсь до лози цієї,
до пагінця, що твоя правиця посадила, до парости, що укріпив єси для себе!
(Пс 80,13-16).

Тому Бог ретельно обносить свій народ муром своєї опіки. Божим муром ізраїльтяни вважали також Божий закон, Його Десять заповідей: «не май інших богів», «святкуй святий день», «шануй батька та матір», «не вбивай», «не чужолож», «не кради», «не свідчи неправдиво». Бог, і тільки Він, може рукою своїх заповідей мудро обтинати все, що зайве для лози і що не приноситиме плоду на життя вічне. Німецьке прислів’я зауважує: «короткі лози — великі грона», а узбеки люблять повторювати: «Рука виноградаря — вузлувата лоза, хоч і крива, але невичерпна та плодоносна». Обтинання — це болісний процес, але краще довіритися дбайливому Богу в межах мурів Його закону, ніж тягнутись до перехожого світу, який обіцяє тільки безплідну радість, у якої немає жодного майбутнього, адже вона безплідна.

Що відбувається, коли не триматися в межах Божих мурів, а тягнутися до світу гріха? Про це болісно свідчить пророк Ісая у першому читанні: Отож Я вам скажу, що зроблю з Моїм виноградником. Розберу його огорожу, нехай його пустошать! Повалю його мур, нехай його топчуть! Я залишу його пусткою: не буду його ні обрізувати, ні обкопувати більше, і зійдуть на ньому будяки й тернина. Та й хмарам повелю не пускати більше дощу на нього (5, 5-6).

Добрий Бог усе зробив для свого виноградника, щоби він міг своїми плодами радувати Бога і людей. Він доручив людям діло своїх рук — і відійшов. Господь аж до такої міри довіряє найнятій людині. Розсудіть між мною та Моїм виноградником! Що ще Я мав був учинити виноградникові моєму, а не вчинив? Чому, коли Я сподівався, що вродять добрі грона, він уродив лише кислі? (Іс 5,4). Як відновити виноградник, щоб повернути радість Богові та людям?

Тепер сам Господь скаржиться: Отож, мешканці Єрусалиму й мужі Юдеї, розсудіть між мною та Моїм виноградником! Розібрати огорожу чи самому бути викинутим поза мури Єрусалима, щоб бути розіп’ятим на Голгофі? І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили (Мт 21,39).

Спустошити святу землю, чи самому бути оголеним та спустошеним до останнього подиху: і схиливши голову, віддав духа (Йн 19,30).

Дозволити топтати виноградник — чи дозволити топтати Божого Сина трикратно на хресній дорозі.

Нехай…зійдуть на ньому будяки й тернина. Ось який дар прийняв Ісус від виноградарів: А вояки, сплівши вінок із тернини, вклали йому на голову…

Як же повернути радість Богові в Його власному винограднику? Ще й зодягли Його у багряницю і, підступаючи до Нього, казали: «Радуйся, царю юдейський!» І били його в обличчя (Йн 19, 2-3).

Господь…сподівався, що виноградна лоза вродить добрі грона. А вона вродила кислі грона. От і подали Йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом (Йн 19,29).

Чи хмарам повелю не пускати більше дощу на нього… Але Гетсиманський сад буде зрошений краплями крові Його Сина, а сад поблизу Голгофи стане садом воскресіння.

Як повернути радість Богові та людям?