11 Червня 2010 римо-католики всього світу відзначають урочистість Пресвятого Серця Ісуса. Це свято є святом ідеї. Головним змістом його є любов – любов Бога, Котрий виявляє її протягом усієї історії спасіння, а особливо – в Ісусі Христі.
Урочистість Серця Ісуса відзначається в п’ятницю, на восьмий день після свята Тіла і Крові Христових і на дванадцятий день після Дня Святої Трійці. Серце Христове є символом любові Бога до людей; свято Серця Ісуса, таким чином, відображає подяку Господеві за його любов і дароване спасіння.
Зародження свята сягає XI-XII ст. Початок культу Пресвятого Серця Ісуса поклало шанування Христових Ран, яке отримало широке розповсюдження в XIII столітті, коли монахи присвячували особливі молитви Христовим ранам, особливо виділяючи пронизаний бік Спасителя.
Своєрідним поштовхом для розвитку культу Серця Ісуса стали об’явлення монахині французького монастиря Порі ле Моніяль святій Маргариті Марії Алакок, якій не одноразово об’являвся Ісус Христос, показував Своє зранене Серце та поручав ширити набожність до Нього.
Однак це побажання довгий час залишалося невиконаним, багато богословів сумнівалися в необхідності встановлення нового загальноцерковного шанування.
У XVI столітті, особливо завдяки Ордену Єзуїтів, культ Серця Ісуса досягає апогею. У 1672 році сповідник Маргарити Марії Алакок, Іоанн Ед відслужив з дозволу єпископа першу святу Месу присвячену Серцю Господа Ісуса.
Католицька Церква протягом ста років зволікала з офіційним встановленням нового свята. Перший дозвіл було отримано польським єпископам від Папи Климента XII в 1765 році. Свято стало відзначатися у всій Церкві з XIX століття. У 1856 році Папа Пій IX ввів літургійне святкування Пресвятого Серця Ісуса як обов’язкове для всієї Церкви. Лев XIII поглибив розуміння присвячення Пресвятому Серцю, ілюструючи взаємозв’язок між його шануванням і порятунком світу.
А в 1956 році Папа Пій XII у своєму посланні з нагоди сотої річниці цієї події дав шануванню Серця Ісуса солідне догматичне обґрунтування.
На богослужіннях у Католицькій Церкві в це свято згадуються ті уривки Святого Писання, де йдеться про Христа як про доброго пастиря, що обігрівав заблукалих овець теплом свого серця, а також читається фрагмент з Євангелія від Йоана про пронизаний бік Ісуса.
У цей день в Католицькій Церкві для адорації на вівтар виставляються Пресвяті Дари. Після Причастя читається молитва, в якій висловлено прохання, щоб Серце Ісуса, в якому світ відкриває істинну природу Бога, навчило людей бачити Христа в ближніх. Серце Ісуса було проколоте на хресті і стало джерелом Таїнств Церкви. З нього витекла кров та вода, що вказують на Хрещення і Євхаристію, без яких неможливо вести праведне життя і спілкуватися з Богом.
На наступний день після свята, у суботу, католики шанують Непорочне Серце Марії, яке було досконалим образом і подобою серця Її Сина.
За матеріалами: Католицький Медіа-Центр
фінансово.
Щиро дякуємо!
