Під час щотижневої загальної аудієнції Папа Франциск оголосив дати канонізації двох найпопулярніших молодих святих Католицької Церкви: «підлітка-технаря» Карло Акутіса та церковного й громадського активіста П’єра Джорджо Фрассаті.
«Хочу сказати, що наступного року, під час Днів підлітка, я канонізую блаженного Карло Акутіса, а під час Днів молоді — блаженного П’єра Джорджо Фрассаті», — заявив він 20 листопада перед аудиторією, зібраною на площі святого Петра, повідомляє Crux.
24 грудня цього року Папа Франциск урочисто відкриє Ювілей надії, започаткувавши особливий Святий рік, який триватиме до 6 січня 2026 року.
25-27 квітня відбудеться спеціальний Ювілей для підлітків, під час якого Карло Акутіс буде офіційно канонізований.
У своїй заяві архієпископ Доменіко Соррентіно з Ассізі, де похований Акутіс, підтвердив цю новину, сказавши, що канонізація відбудеться під час спеціальної Меси, яку Папа Франциск відслужить 27 квітня 2025 року на площі Святого Петра.
З 28 липня по 3 серпня відзначатиметься особливий Ювілей для молоді, під час якого буде канонізований П’єр Джорджо Фрассаті. Ймовірно, канонізаційні урочистості відбудуться у неділю, 3 серпня.
Влітку, 4 липня, архієпископ Роберто Реполе з Турину, звідки родом Фрассаті, відкрив особливий Рік Фрассаті — з нагоди 100-річчя його смерті 4 липня 1925 р.
Карло Акутіс, якого називають «святим технарем», народився в італійській сім’ї у Лондоні в 1991 році та провів більшу частину свого життя в Мілані. Щороку напередодні Великодня його сім’я відвідувала Ассізі, оскільки це було улюблене місце Карло, і він хотів бути тут похованим.
Юний святий найбільше відомий своїм досвідом у комп’ютерних технологіях. Більшу частину свого вільного часу він присвятив розробці онлайн-каталогу євхаристійних чудес в усьому світі, який досі є орієнтиром для католиків.
З огляду на його юний вік і хист до комп’ютерних технологій, Акутіса представляють як приклад для наслідування молоддю, «святого звичайних», а також як можливого святого покровителя ІТ-працівників.
Він помер від агресивної форми лейкемії в 2006 році, коли йому було 15 років, а процес його беатифікації розпочався в 2013 році.
У заклику до молоді «Christus Vivit» («Христос живий») Папа Франциск назвав Акутіса прикладом для наслідування для сучасних молодих людей, які часто спокушаються ілюзіями «самозаглибленості, ізоляції та порожніх насолод».
«Карло добре усвідомлював, що весь апарат комунікацій, реклами та соціальних мереж може бути використаний, щоб приспати нас, зробити нас залежними від споживацтва та покупки найновіших речей на ринку, одержимих дозвіллям, захоплених негативом», — сказав Папа.
У лютому 2020 року Папа Франциск визнав чудесне зцілення молодого хлопчика в Бразилії від рідкісної форми раку підшлункової залози, яке пояснюється небесним заступництвом Акутіса. У жовтні того ж року підліток був беатифікований під час Меси у базиліці святого Франциска.
Акутіс, якому зараз виповнилося би 33 роки, стане першим міленіалом, канонізованим Католицькою Церквою.
П’єр Джорджо Фрассаті, італійський католицький активіст і член Третього Ордену святого Домініка, народився 6 квітня 1901 року в Турині у заможній родині агностиків.
Ще у дитинстві він залучився до життя вірою та служіння бідним, здобувши репутацію завдяки своєму інтенсивному та активному молитовному життю, а також своїй великій любові до відпочинку на природі, особливо до піших прогулянок та альпінізму.
Описаний друзями як «вибух радості», Фрассаті відвідував єзуїтську школу та був членом різних релігійних груп. Він також був відомий як пристрасний спортсмен і любитель мистецтва, включно з театром, оперою, музеями та поезією.
Він був глибоко відданий католицькому соціальному вченню та служінню бідним, і перетворив це на соціальну активність, зрештою приєднавшись до Народної партії, заснованої на принципах енцикліки «Rerum Novarum» Папи Лева XIII 1891 року.
На додаток до своєї політичної активності, Фрассаті був відомий тим, що служив бідним у міських нетрях, часто віддаючи їм навіть гроші, призначені для проїзду в автобусі, а потім мчав додому пішки, щоб встигнути на обід.
Він виступав проти комуністичних і фашистських ідей на початку ХХ століття і одного разу вчинив опір поліції, яка розганяла організовану Церквою акцію протесту в Римі. Підхопивши прапор, який впав на землю, він зібрав навколо нього своїх однодумців-студентів.
У 1922 році Фрассаті приєднався до домініканців-мирян, але після цього, незадовго до отримання диплому гірничого інженера, він заразився поліомієлітом, причиною якого, на думку лікарів, був догляд за хворими в нетрях.
Він помер 4 липня 1925 року у віці 24 років, використавши останні хвилини свого життя, щоб нашкрябати записку другові з проханням віднести ліки бідняку. У 1981 році його останки були визнані нетлінними, і тіло перенесли з сімейної гробниці до собору святого Йоана Хрестителя в Турині.
Під час беатифікації у 1990 році святий Йоан Павло ІІ назвав Фрассаті «Мужем восьми блаженств».
«Я хочу віддати шану молодому чоловікові, який з надзвичайною ефективністю зміг свідчити Христа у нашому столітті. Коли я був юнаком, я також відчув на собі благотворний вплив його прикладу і був вражений силою його свідчення», — сказав він.
фінансово.
Щиро дякуємо!
