Своїм листом motu proprio «Authenticum charismatis» Папа вніс у канонічне право та зробив обов’язковим міркування Ватикану про визнання нових спільнот богопосвяченого життя у дієцезіяльному контексті.
Кожна харизма, навіть якщо вона зродилася в дієцезіяльному контексті, має за своєю природою універсальний характер. А тому, як ствердив Папа Франциск у Листі до богопосвячених від 2014р., кожний досвід консекрованого життя є не відосібленою чи маргінальною дійсністю, але перебуває в самому центрі Церкви як вирішальний елемент її місії. Саме ця думка лежить в основі рішення Понтифіка внести зміни у 579 параграф Кодексу канонічного права, пише Vatican News.
Залишаючи за дієцезіяльними єпископами право засновувати інститути богопосвяченого життя на території їхньої дієцезії, нова норма тепер вимагає, щоб єпископ робив вибір «з урахуванням письмового дозволу Апостольського Престолу». Раніше вимагалося тільки «проведення консультацій».
«Яскравим знаком істинності харизми є її еклезіяльність, здатність гармонійно включитися в життя Святого Люду Божого на користь усіх», — написав Франциск у листі motu proprio (з власної волі), що оприлюднений 4 листопада 2020р. «Розпізнавання еклезіяльності й надійності харизми — це церковна відповідальність пастирів окремих Церков».
Водночас Папа підкреслює, посилаючись на соборний Декрет «Perfectae caritatis», що необхідно уникати необґрунтованого виникнення чернечих інститутів.
Святіший Отець пояснив, наводячи думку Апостольського напоумлення «Vita consecrata», що життєві сили нових інститутів і товариств богопосвяченого життя має роздивитися Церква своїм авторитетом, бо Церква відповідальна за належну експертизу — як для перевірки істинності й натхненності мети, так і для уникнення надмірного множення такого роду об’єднань, із подальшим ризиком шкідливої роздробленості.
Понтифік нагадав, що Апостольський Престол несе відповідальність за супровід пастирів у процесі розпізнавання, який провадить до церковного визнання нового Інституту або Товариства на дієцезіяльному рівні. Саме тому нові чернечі інститути «мають бути офіційно визнані Апостольським Престолом, єдиним, хто має право остаточного рішення».