Приклад молитви Пресвятої Богородиці був у центрі уваги чергового повчання Папи Франциска про молитву. Аби ми змогли хоч трохи уподібнитися до нашої матері! Таким було його побажання.
«У нашій мандрівці катехиз про молитву сьогодні зустрічаємо Діву Марію як жінку, що молиться», — сказав Франциск, розпочинаючи загальну аудієнцію, яка знову була «віртуальною». Як і попередні дві, також і 18 листопада 2020 року зустріч із вірними відбувалась у форматі трансляції з робочого кабінету в Апостольському палаці, повідомляє Vatican News.
Молитва, що відкриває серце на Божий задум
Вирушаючи у знайомство з молитвою Марії з Назарету, Святіший Отець запросив перенестися ще в ті часи, коли Вона була простою, не знаною світові нареченою, зарученою з чоловіком із дому Давида. Вже тоді Вона молилася. «Можемо уявити назаретську дівчину, зосереджену в тиші, в постійній розмові з Богом, який уже скоро доручить Їй місію. Вона вже повна благодаті й непорочна від зачаття, але досі нічого не знає про своє вражаюче та надзвичайне покликання, про бурхливе море, яке мусітиме борознити», — сказав Папа. Можемо бути певними, що Марія належала до «великої шереги» тих покірних серцем людей, яких офіційні літописці не поміщають до своїх хронік, але через яких Бог приготував прихід свого Сина, зазначив Франциск.
Молитва, що заспокоює тривогу
І Марія «не керує своїм життям автономно». Вона слухняна, й завдяки цій готовності «приготовляє великі події», через які Бог увійде у світ. Вона перебуває в молитві, коли архангел Гавриїл приходить із благовістю. Її «так, ось я», якому в цей момент зраділо все створіння, випереджене в історії численними іншими проявами слухняності й готовності перед Богом. І немає, за словами Папи, «кращого способу молитися», ніж зайняти, як Марія, поставу відкритості: «Господи, — те, що Ти хочеш, коли хочеш і як хочеш».
«Як же багато віруючих саме так переживають свою молитву! Найпокірніші серцем моляться саме так. Із базовим, скажемо так, простим смиренням: Господи, те, що Ти хочеш, коли хочеш і як хочеш. Не гніваючись через те, що дні наповнені проблемами, але виходячи назустріч дійсності та знаючи, що в покірній любові, приношеній у кожній ситуації, ми стаємо засобами Божої благодаті».
«Молитва вміє погасити неспокій, вміє перетворити його в готовність», — підкреслив Папа. У момент Благовіщення Марія зуміла відкинути страх, хоч і передчувала, що Її «так» приведе до важких випробувань. Тож якщо у молитві збагнемо, що «кожен день, дарований Богом, — це покликання», тоді будемо здатні «розширити серце та прийняти все».
Молитва, що супроводжує
Далі Наступник святого Петра звернув увагу, що Марія «супроводила в молитві» все життя Ісуса, аж до Його смерті та воскресіння, й супроводила перші кроки Церкви. Вона молилася разом з учнями, коли ті переживали «скандал хреста», перебувала серед людей, яких Її Син покликав будувати свою спільноту, «молячись із ними й за них». І так само, як через діяння Святого Духа Вона стала Божою Матір’ю, так тепер діянням Святого Духа стала Матір’ю Церкви.
«У Діві Марії природна жіноча інтуїція була піднесена Її найособливішим єднанням із Богом у молитві», — сказав Папа, зазначивши: в Євангелії помічаємо, що Вона ніби зникає, щоби розквітнути в ключові моменти. Це «Божий голос спрямовує Її серце і кроки туди, де потрібна Її присутність», присутність «матері та учениці».
Молитва, що шліфує перлину серця
Врешті, описуючи Ісусову Матір, святий Євангеліст Лука стверджує: «Марія зберігала всі ці речі, роздумуючи над ними у своєму серці». Все, що діялося навколо Неї, має глибокий відбиток у глибині серця: і радісні дні, і сповнені найбільшої темряви, коли дороги спасіння здавалися незрозумілими. «Все опиняється в Її серці, щоби перейти через сито молитви та через неї перемінитися», — сказав Папа, зазначаючи, що Богородиця все переносить у свій діалог із Богом.
«Дехто, — підсумував він, — порівняв серце Марії з перлиною незрівнянного сяйва, сформованою та відшліфованою терпеливим прийманням Божої волі через таємниці Ісуса, роздумувані в молитві. Прекрасним було би, якщо й ми зуміємо хоч трохи уподібнитися до нашої Матері! Із серцем, відкритим на Боже слово, з мовчазним серцем, слухняним, серцем, яке вміє приймати Боже слово і дозволити, щоб воно зростало як зерно добра».
Кожен з нас покликаний бути живим Божим храмом
Вітаючи глядачів і радіослухачів, єдналися з Ватиканом за допомогою засобів суспільної комунікації, Святіший Отець нагадав, що цього дня припадає літургійний спомин освячення папських римських базилік святих Петра і Павла.
«Нехай же це свято, яке наголошує на важливості церкви, сакральної будівлі, де збираються вірні, пробудить у нас усвідомлення того, що кожен покликаний бути живим Божим храмом», — сказав Папа. Скеровуючи окрему думку до літніх людей, молоді, хворих і молодят, додав: «Закликаю вас любити Господню Церкву, великодушно та з ентузіазмом брати участь у її розбудові, переживати жертву вашої молитви та ваших страждань як цінний внесок у розбудову Господнього дому, помешкання Всевишнього серед нас».
Вітаючи поляків, Святіший Отець згадав про те, що цього дня у Польщі спогадувалася пам’ять блаженної діви та мучениці Кароліни Кузки, яка в шістнадцять років загинула мученицькою смертю, захищаючи свою невинність. «Своїм прикладом вона також і сьогодні показує, особливо молоді, цінність чистоти, пошани до людського тіла та гідності жінки», — сказав Папа, заохотивши ввірятися її заступництву, щоби з її допомогою «відважно свідчити християнські чесноти та євангельські цінності».