Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 5 лютого
І прийшли вони в Капернаум, і як був Він у домі, спитав їх: про що ви сперечалися дорогою? Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший.
(…) хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками?
Люди люблять порівнювати: себе, інших, дітей, ціни, якість, минуле з теперішнім. Апостоли теж мали цю звичку. Навіть ідучи поряд з Ісусом, який і є серед них найбільший, вони сперечалися, хто з них перший за рейтингом!
Цікаво, що апостоли тему власної важливості розпочинали щоразу, коли Ісус говорив про свої майбутні страждання, а вони Його слів не розуміли. З нами, мабуть, відбувається так само: щойно я не чую або не розумію Слова Божого, тоді в мою голову лізуть не-божі питання: моя важливість, кращість від інших і все, що годує мій егоїзм.
Чомусь апостолам, як і мені, соромно було б відповісти на питання: Про що думаєш? Ісус ніколи не підкреслював кращість чи важливість когось, принижуючи іншого. А людська ментальність завжди містить елемент конкуренції. Завжди є змагання за перше місце, за найвищий бал, за найбільшу суму.
Звідки це в нас? З Едемського саду. Ще тоді змій вирішив зіпсувати людське щастя, коли сказав Єві, що Бог їй щось не додав, а вона на його брехню повелася. І кожного разу, коли я хочу міряти свою цінність цінністю іншого, своїми досягненнями, тим, хто що мені дає чи що винен, статусами, то я теж, як і Єва, вірю в брехню.
Моя цінність не залежить від місця, яке я займаю. Від статусу, диплому, здобутків, рахунків. Навіть не залежить від того, скільки добрих діл і милостині я вчинила, скільки молитов я відмолила.
Моя цінність не має одиниць виміру. Моя цінність у тому, що сам Бог помер за мене. Його Кров — ось моя ціна. Уся до останньої краплі вона була пролита за мене, за тебе, за того, кого я вважаю другим після мене, за останнього за моїми мірками — за найгіршого. Чи я готова прийняти саме таку першість кожної людини в Божих очах?
Апостол Яків у своєму посланні дуже різко говорить на цю тему. Він називає тих, хто робить різницю між собою, суддями з нікчемними думками.
В одній мудрій голові можуть спокійно мешкати як найсвятіші думки, так і нікчемний осуд. Тими самими устами можемо молитися і хвалити Бога й нищити гідність того, кого Бог сотворив.
Господи, Тобі, мабуть, боляче дивитися, як Твої діти ранять одне одного, щоб почуватися важливими. Навчи нас любити так, як Ти любиш: усім серцем і до кінця.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com