Роздуми над Божим Словом на п’ятницю після Попільної Середи
Так говорить Господь Бог: «Кричи на все горло, не стримуйся! Піднеси, немов сурма, твій голос! Вкажи Моєму народові його злочини, домові Якова його переступи! Адже вони день у день Мене шукають, хочуть Мої дороги знати, наче народ, який чинив справедливість і не залишив присуду свого Бога. Вони питають у Мене справедливих законів, хочуть, щоб Бог був близько. “Навіщо нам постити, як Ти не бачиш; упокорювати власну душу, як Ти не знаєш?” Та ж ви в день посту виконуєте ваші справи, гнобите всіх робітників ваших. Ви постите на те, щоб чинити заколот та сваритись, і немилосердно бити кулаком. Не постіть так, як ви нині постите, щоб голос ваш було чути на небі. Хіба такий піст, який Я обрав; день, в якому людина засмучує свою душу? Схиляти голову, немов тростина, вереття і попіл під себе стелити, — чи це назвеш ти постом та днем, Господеві угодним? Чи ж не це є піст, який Я обрав: кайдани несправедливості розбити, пута кормиги розв’язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати? З голодним своїм хлібом поділитись, увести до дому бідних, безпритульних? Побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись. Тоді світло твоє засяє, як зірниця, загоїться негайно твоя рана, спасіння твоє буде йти поперед тебе, Господня слава — слідом за тобою. Тоді ввізвеш, і Господь відповість, ти крикнеш, і Він скаже: — “Ось Я!”»
Іс 58, 1–9
У сьогоднішньому Першому читанні Бог закликає свій народ до посту, який, здається, не дуже збігається зі звичним розумінням цього слова. Він заохочує ізраїльтян — і нас — постити від несправедливості: звільнити пригноблених, нагодувати голодних та одягти бідних. І для Бога важливо, щоб ми не лише долучилися до розв’язання глобальних проблем, а й утримувалися від тих менш масштабних несправедливостей, які вчиняємо щодня. Наведемо декілька прикладів:
Піст від пліток. Пліткуючи про когось (навіть якщо переказуємо перевірену інформацію), ми поволі стаємо катами, тому що погіршуємо або знищуємо чиюсь репутацію. При цьому наша оцінка буде поверховою, адже ми не знаємо достеменно причин та обставин певного вчинку людини. Можливо, вона вже розкаялася та доклала зусиль до виправлення ситуації. Зрештою, ми й самі робимо помилки.
Піст від критики. Конструктивна критика допомагає зростати. Але, не маючи об’єктивного підґрунтя, вона стає руйнівною силою, може поранити гідність людини й навіть спотворити її самосприйняття. Тоді замість добра вона приносить лише почуття власної вищості та зростання егоїзму.
Піст від скарг. Коли скаржимося, почуваємося ще більше нещасливими та культивуємо в собі незадоволення. І це впливає на оточення, формує навколо нас негативну атмосферу — як у сім’ї, так і на роботі.
Піст від образ. Піддаючись образі, ми потрапляємо в полон болю, змушені переживати його знов і знов, згадуючи неприємну ситуацію та кривдника. І в підсумку наше серце спочатку втрачає кров, а потім кам’яніє.
Виконуючи поради щодо посту, замість чужого життя заглибся у свою власну душу та смакуй перебування в тиші з Богом. Замість критики чиїхось недоліків — стань для когось натхненням. Зміни постійні скарги на вдячність Господу за всі отримані благословення. Замість полону образ — живи у свободі прощення.
Пам’ятай, ти не мусиш робити все це самотужки. Звернися до Бога, «і Господь відповість, ти крикнеш, і він скаже: — Ось Я!» (Іс 58, 9).
«Господи, допоможи мені поводитися з іншими людьми так, як Ти: з любов’ю та справедливістю».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
