З нагоди початку Великого Посту Великий пенітенціарій Апостольського Престолу скерував до вірних Католицької Церкви листа із закликом до роздумів над сенсом і цінністю християнського покаяння.
«Саме тоді, коли відмова, жертви й покута видавалися словами, усуненими з лексикону Заходу, що, сп’янілий від розкоші й комфорту, став глухим до будь-якої форми умертвлення, — ці слова знову рішуче повертаються крізь двері нинішнього надзвичайного стану, викликаного пандемією: від громадян усього світу вимагають, принаймні частково, відмовитися від здійснення особистих свобод, пожертвувати своїм “стилем життя”, пристосовуючись до необхідних гігієнічно-санітарних запобіжних заходів, дотримуватися вказівок влади, навіть тоді, коли вони не дозволяють підтримати чи навіть попрощатись із госпіталізованим членом сім’ї». Такими думками кардинал Мауро П’яченца, Верховний пенітенціарій, розпочинає свій лист із нагоди початку Великого Посту, повідомляє Vatican News.
Нові умови життя в час пандемії
Людина сьогодення, пише кардинал, опанована різними страхами, через що стала здатною — іноді навіть надмірно — довіряти владі, і піддатливою на різні форми обмежень, донедавна немислимі, аби захистити здоров’я своє та інших. Для заохочення до такої готовності важливими стали засоби масової комунікації. Їхня дія поширюється на три напрямки: вказати на неминучу небезпеку, перед лицем якої кожен відповідає за себе та за інших; відкрити майбутній горизонт — по суті, позитивний; запевнити в тому, що період очікування та необхідні жертви мають свій кінцевий термін.
Як підкреслив Верховний пенітенціарій Апостольського Престолу, частково йдеться про координати, притаманні християнському покаянню. Справді бо, в Попільну Середу ми молимось: «О Боже, наш Отче, дозволь християнському народові цим постом розпочати шлях справжнього навернення, щоб за допомогою зброї покути переможно протиставитись злому духові». Злий дух — це реальна небезпека, прихований ворог, перед яким увесь християнський народ покликаний взятися «до зброї» покаяння. А відкритий позитивний горизонт — це перемога, здобута Ісусовим хрестом; її учасниками є всі ті, хто прийняв його у своєму житті. Завершення цієї битви відбудеться по закінченню сорока днів, які є часом справжнього навернення та спасіння.
Зло, перемога і час
«Однак це зло, ця перемога та цей час мають незрівнянне значення для життя людини, оскільки стосуються не лише тимчасового блага, пов’язаного зі здоров’ям тіла, але набагато радикальнішого: вічного спасіння — як душі, так і тіла», — наголосив кардинал. Ідеться не лише про зцілення чи набуття потрібного імунітету, але про перемогу над гріхом, який поневолює людину, і над смертю, що кладе край усяким людським прагненням.
Саме тому, період Чотиридесятниці розпочинається обрядом посипання голови попелом, нагадуючи людині, що вона є порох і в порох повернеться. Цим жестом у душах вірних пробуджують відчуття й розуміння того, що вони є творіннями, які в усьому залежать від свого Сотворителя, від Господа Бога, та що остаточною метою їхнього життя є Небо.
Християнське покаяння
Далі кардинал П’яченца підкреслив, що християнське покаяння несе в собі глибоку радість і відчуття незглибимої справедливості, які потрібно заново відкривати, звіщати і пережити з новим ентузіазмом в усій церковній спільноті, на всіх рівнях. Насправді ж християнська покута не є виснажливою і непевною спробою здобути Божу благодать своїми силами. Навпаки, вона вказує на невгамовну потребу, що родиться в кожному християнському серці: всім своїм життям відповісти на Божу Любов, яка у Христі взяла на себе все зло світу і через хрест та воскресіння оновила всесвіт, підкошений гріхом. Власне, тому, як підсумовує Верховний пенітенціарій, християнське покаяння завжди було і залишається чеснотою, яку дарує і яку одухотворяє Святий Дух, та завдяки якій людина відкривається на велику перемогу Ісуса Христа, дозволяючи, щоб усе її життя належало Йому.
фінансово.
Щиро дякуємо!
