Роздуми над Божим Словом на понеділок ІІ тижня Великого Посту
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний. Також не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте — і не будете осудженими. Прощайте — і проститься вам; давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам».
Лк 6, 36-38
Ви коли-небудь бачили, як мелють каву? Спостерігали, як порошкоподібна маса наповнює контейнер? Навіть коли кава підіймається аж до верху, процес ще не завершений. Контейнер ще можна кілька разів обережно струсити, й кава осяде, залишивши ще трохи місця. Люди за часів Ісуса застосовували той самий підхід, коли несли до мельника своє зерно, щоб його перемолоти на борошно. Усі знали, що мішок може виглядати повним, але в ньому все одно знайдеться ще трохи місця. Коли він справді наповнений, тоді це «добра міра».
У сьогоднішньому Євангелії Ісус використовує цей повсякденний приклад, щоби підкреслити: Бог завжди «розраховується за своїми боргами». Тобто Він не обмане, і Його благодать завжди прийде до нас повною мірою. А її «кількість» — парадоксально — залежить тільки від нашої щедрості щодо до інших (Лк 6, 38).
Так Ісус дає нам можливість глибше зрозуміти заповідь: «Люби ближнього свого, як самого себе» (Лев 19, 18). Любити себе — це нормально й добре. Проблема полягає в тому, що гріх спокушає нас любити тільки себе й піклуватися лише про свої потреби. Якщо піддамося такій спокусі, то наше серце почне ставати байдужим і «твердим» до інших. Тоді ми перестаємо ділитися тим, що самі маємо, перестаємо наслідувати Небесного Отця й віддаляємося від Любові, якої так розпачливо шукаємо.
Ісус добре усвідомлює цю ситуацію, і слово, яке Він нам дає, має силу «духовного щеплення» проти цієї хвороби гріха. Передовсім Він дає нам приклад Небесного Отця, доброго та милосердного для всіх, навіть до невдячних і злих, та закликає наслідувати Його. Запрошує, щоб ми випромінювали Його досконалу любов і щедрість.
Бог не скупий: мірою Його милосердя є милосердя без міри. Він максимально щедро обдаровує нас, хоча ми на це не заслуговуємо. І тому, коли в нас з’являтиметься бажання — навіть виправдане! — когось засудити чи комусь помститися, коли будемо почуватися скривдженими чи відкинутими, — згадаймо Бога і будьмо милосердні, як Він.
Щоби стати до цього здатним, маєш зробити три кроки. По-перше, збережи сьогоднішнє Боже слово у своєму серці. По-друге, попроси Святого Духа допомогти тобі дарувати «добру міру» милосердя іншим людям. По-третє, коли тебе образять чи скривдять, відповідай милосердям, як твій Бог.
«Ісусе, навчи мене бути милосердним, як мій Небесний Батько».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.