Після служіння як богослова, викладача, єпископа, очільника Конгрегації віровчення та Папи Римського, сьогодні Бенедикт XVI здійснює не менш важливе духовне служіння, нагадуючи те, що суттю віри є зустріч із Богом та Його безмежною любов’ю.
У Велику Суботу, 16 квітня 1927 р., 94 роки тому, в баварському містечку Марктль-ам-Інні на півдні Німеччини, в сім’ї офіцера поліції Йозефа Ратцінґера народився син, який того ж самого дня був охрещений та отримав ім’я Йозеф Алоїз. Через 78 років, 19 квітня 2005 року, його обрали Наступником святого Петра і він узяв ім’я Бенедикт XVI. Сьогодні, передавши кермо Петрового човна своєму наступникові він, присвятив решту свого життя молитві за Церкву, за кожного з нас, пише Vatican News.
«Ми відчули любов, яку Бог до нас має»
«Церква жива, Церква є молодою», — говорив у своїх промовах папа Бенедикт, один із найстаріших Римських первосвященників на момент обрання. «Віра — проста». «Бути християнином — прекрасно». «Хто має надію, той може жити по-іншому». «Хто вірує, той не самотній». «Де є Бог, там є майбутнє». «Якір серця сягає Божого трону». Витончений мислитель Йозеф Ратцінґер, якого чимало побоювались як «сторожа віри», бо значну частину життя він очолював Конгрегацію віровчення, — вмів, однак, знаходити привабливі формулювання, коли йшлося про те, щоб наголосити суттєве у вірі.
Про це насамперед читаємо в його першій енцикліці «Deus Caritas est», що побачила світ 2005 року. «Ми увірували в любов. Так християнин може висловити фундаментальний вибір свого життя», — читаємо в тексті, в якому папа Бенедикт пояснює: «Початком християнства не є лише етичний вибір чи велика ідея, але зустріч із подією, з особою, що відкриває перед нашим життям новий горизонт, а разом із ним — вирішальний напрямок».
Папа у пошуках Бога
Під час прилюдного служіння своє головне завдання Бенедикт XVI вбачав у тому, щоби звіщати сучасному світові Бога «з людським обличчям». Не будь-якого Бога, але Того, який об’явився нам і в Ісусі ввійшов у спільність вз нами. «Справжня проблема цього історичного моменту полягає в тому, що Бог зникає з горизонту людей, і що зі згасанням світла, яке походить від Бога, людство втрачає орієнтири. Вести людей до Бога, до Бога, який промовляє у Біблії, — це найвищий і фундаментальний пріоритет Церкви та Наступника святого Петра в наш час».
Передавши вісім років тому провід Церкви наступникові, Бенедикт XVI розпочав заключний етап своєї мандрівки назустріч Богові, присвятивши ввесь свій час молитві. Що можна побажати йому з нагоди чергової річниці життєвого шляху? Мабуть, того, щоб він і надалі міг у спокої переживати цей період, з усіма плодами й радощами, які випливають із близькості з Богом. І щоб це послання радості й миру було сприйняте спільнотою Церкви як багатство. Щоб усі ми відчували плоди його молитви за нас, щоби збагнули і сприйняли його духовне служіння для Церкви.
фінансово.
Щиро дякуємо!
