Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 7 червня
Трохи дивно, що Іван Хреститель, який сам вказав на Ісуса як на Месію, має сумніви щодо ідентичності Христа. Зараз він посилає з ув’язнення запитати: Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати? Сумнів! Навіть у того, про кого Ісус сказав: між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя. Після хвилинного замішання Євангеліє каже мені, що таким і є життя. Ми часто все ділимо на чорне й біле. Але ж ні, не все вдається так поділити й розрізнити. Питаю себе: а чи насправді в мене нема сумнівів? І ніколи не було? Чи я кращий за Предтечу? Зрештою, можливо, в’язничні тіні зробили для нього ці сумніви такими драматичними. Але найбільше дивує у запитанні Івана те, звідки народилися такі підозри.
Перечитаймо: Почувши у в’язниці про діла Христові. Тобто? Прийшов, добро творячи та зціляючи всіх (Діян 10, 38)! Він робив діла милосердя. Чому це взагалі може викликати сумніви? Стати згіршенням. Зазвичай ми гіршимося через нелюдську поведінку, а не через прояви людяності! І все ж у колі учнів Івана ширилося розчарування.
То що ж такого дивного робив Ісус? Перед цим Матей закінчив опис зцілень, які зробив Христос, зцілень моральних та фізичних. Отже, саме ці вчинки викликають згіршення. Учні Івана відчувають себе дезорієнтованими, коли бачать Ісуса в домі Матея, за столом із митарями та грішниками. І вони не зволікають, щоб висловити Ісусу своє обурення.
Це скандал милосердя! Ким є Ісус? Ось питання, що має завжди лунати в нашому житті. Він є тим, хто відкриває очі сліпим, повертає рухомість кульгавим, зцілює прокажених, дає надію бідним… Ісус є милосердям. А ми покликані жити милосердям, оживити в нашому сьогоденні вчинки Ісуса. Святкувати і повторювати вчинки Ісуса в Євхаристії, щоби продовжити це робити поза порогом храму. Воскресіння — це дізнатися, що Ісус є милосердям!