Ми живемо у час, коли знаменитості перетворюються на кумирів, а впливові люди продають нам «останні тренди». Але коли йдеться про справжнє натхнення, ніхто не може затьмарити святих!
Як католики, ми не повинні надмірно захоплюватися «досягненнями» цього світу. Натомість ми можемо і повинні бути вражені великою хмарою Господніх свідків, які нас оточують, і заступництва яких ми шукаємо, щоб надихатися їхніми прикладами. Що більше ми читаємо про те, чим вони жертвували, як любили і як відшукали справжню радість, то глибше ми починаємо розуміти: немає нікого, крутішого від святих!
Ось троє святих лютого, якими варто захоплюватися через їхню витривалість у любові до Бога попри все.
8 лютого: святий Єронім Еміліані
У 1508 році цей святий був військовополоненим поблизу Тревізо (Італія). Перебуваючи у темниці, він молився до Пресвятої Діви Марії про заступництво і невдовзі зміг утекти. Вдячність за свободу стала його харизмою, оскільки з того дня дух вдячності пронизував усі справи, які він робив.
Святий Єронім Еміліані був дуже занепокоєний потребами бідних і працював на користь безпритульних дітей, забезпечуючи їх їжею та одягом і навчаючи вірі. У 1531 році він заснував Конгрегацію регулярних кліриків Сомаски, і її члени продовжили його справу служіння бідним, зрештою перетворившись на релігійний орден. Святий Єронім помер від чуми, доглядаючи за тими, хто на неї хворів.
Чому б і нам цього дня не принести консерви та крупи для бідних до своєї парафії або не поділитися одягом із нужденними? Це буде гідною справою у дусі святого Єроніма Еміліані та його служіння бідним та безпритульним дітям.
Цей святий був прикладом мужності, стійкості духу та милосердя. Давайте прислухаємося до його слів, які можуть стати доброю порадою стосовно нашого власного життя: «Бог не діє у тих, хто відмовляється покласти всю свою довіру та надію лише на Нього. Але Він передає всю повноту своєї любові тим, хто має глибоку віру та надію; для них Він чинить великі речі».
10 лютого: свята Схоластика
Ця свята, саме ім’я якої означає «вчена», народилася у шляхетній родині в Умбрії (Італія). Вона була сестрою-близнючкою святого Бенедикта, чиє знамените «Правило» стало синонімом чернецтва.
Невдовзі до своєї смерті, під час останнього візиту до неї брата, вона благала його залишитися з нею довше, щоб поговорити про духовні речі, але той відмовився. Тоді свята Схоластика почала молитися про це — і надворі почалася сильна буря, яка змусила святого Бенедикта затриматися для святої бесіди з сестрою на всю ніч.
Через три дні після цього свята Схоластика померла. У час її смерті святий Бенедикт мав видіння її душі, яка піднімалася на небо у вигляді голубки. Він поховав її у могилі, яку готував для самого себе. Любов та священний захват, що панували між братом і сестрою, були неймовірно глибокими.
Свята Схоластика заохочує нас бути спокійними, коли хтось відмовляє нам у певній ласці, звертаючись натомість з проханням до Бога; любити розмовляти про Нього з іншими вірними і святкувати радість та мир духовного життя. Вона була досконалим взірцем побожності, наполегливості та любові.
Давайте навчатися на потужному прикладі святої Схоластики і застосовувати його до ситуацій у нашому власному житті. «Я тебе просила, ти ж не бажав мене вислухати. Тому я звернулася до Бога — і була вислухана», казала вона сама.
21 лютого: святий Петро Даміані
Цей святий і Учитель Церкви був відомий своєю любов’ю до жертовності, тому приєднався до монашого скиту ще у юному віці. Відомо, що він страждав від безсоння, а тому вважається покровителем тих, хто має проблеми зі сном. Із суворості та спокою тихого скиту він був покликаний служити Церкві як кардинал.
Святий Петро прагнув церковної реформи, щоб подолати симонію і повернути клір до гідного способу життя, тому він не тільки працював, а й ревно молився у цьому намірі. Коли він нарешті отримав дозвіл повернутися до свого скиту, Папа продовжував звертатися до нього по допомогу у дипломатичних місіях. Саме під час однієї з таких подорожей він і помер у 1072 році.
Святий Петро Даміані був динамічною людиною внутрішньої глибини, високого інтелекту та ревної віри. Прислухаймося ж до його життєвої поради: «Не впадайте у відчай. Не будьте пригніченими. Не дозволяйте своїй слабкості робити вас нетерплячими. Нехай натомість спокій вашого духу сяє на вашому обличчі. Нехай радість вирветься назовні з вашого розуму. Нехай слова подяки зірвуться з ваших вуст».
Ці троє святих були людьми, які ніколи не переставали покладатися на свою любов до Бога, незважаючи на перешкоди і виклики, з якими вони стикалися. Давайте наслідувати їхній приклад у своєму власному житті. Варто спитати себе: а яким прикладом будемо для світу ми самі, наполегливо йдучи своїм власним шляхом, попри перешкоди?
Нехай святі лютого направляють нас і освітлюють нашу дорогу!
Переклад CREDO за: Аннабель Мослі, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
