Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 21 березня
Ми будемо також наслідувати праведника Ноя; намагаймося виконати отримані від Бога заповіді і не будемо неуважні до сповіщених нам Богом законів, але постійно зберігаючи їх в пам’яті, будьмо ревними в їх виконанні; не станемо робити неохоче те, від чого залежить наше спасіння, особливо коли від нас вимагається вища ступінь чесноти, чим щедріші ми отримали блага. Тому й Христос сказав: Коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарисеїв, не ввійдете в Царство Небесне (Мт 5, 20).
Огляньмося ж і не оминімо цих слів, але подумаймо, яка кара тяжіє над тими, які не тільки не стараються перевершити цих книжників і фарисеїв, але стоять навіть нижче від них, — які не хочуть відкинути гнів на ближнього, ні утримувати свій язик від клятьби, ні забороняти своєму оку на згубне споглядання, тоді як Господь вказує нам не тільки покірно зносити образи, але й віддавати більше від того, що хочуть від нас забрати.
Тому я сумую і журюся через те, що між нами не має місця для чесноти, і як, навпаки, помножується гріх з дня на день, як ні страх перед геєною не зупиняє нашого потягу до зла, ні любов до влади не веде нас на дорогу чесноти, але всі ми так би мовити волочемося як звірі, анітрохи не думаючи про той страшний час, ні про Богом сповіщені закони. Навпаки, рахуючись тільки з людськими думками і бігаючи за похвалами людей, не хочемо й чути, що каже Євангеліє: Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте? (Ів 5, 44).
Очі віри, коли бачать невимовні Божі блага, вже не помічають видимих благ: ось такою є віддаль між тими й іншими благами! Та я не бачу, хто би надавав перевагу цим невидимим добрам на противагу видимим. Тому сумую і безперервно журюся, що ні сам досвід не навчив нас, ні Божі обітниці, ні великі дари не сприяли тому, щоб звернутися з любов’ю до влади. Навпаки, волочачись на долі, ми надаємо перевагу земному над небесним, тимчасовому — над майбутнім, яке зникає перед своєю появою постійному; минущій насолоді — над безконечною радістю. Короткотривале таке щастя справжнього життя порівняно з блаженством безконечної вічності. Припускаю, що вам неприємно слухати це, але перепрошую, кажу це, дбаючи про ваше спасіння і, бажаючи, щоб ви краще тут потерпіли малу неприємність та визволились від вічної кари, ніж, потішившись трохи тут, були піддані на вічні муки.
св. Іван Золотоустий
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
