Уряд Іспанії оштрафував іспанську Католицьку медіа-групу «Intereconomia» на 100 тисяч Євро за випуск в ефір рекламних роликів на захист традиційної сім’ї.
Європейський Центр з питань права та правосуддя (ECLJ) вважає, що таке рішення влади Іспанії є небезпечним та обмежує свободу висловлювань по відношенню до релігійних ЗМІ.
Згідно з повідомленням ECLJ, в ефірі показали тільки актуальні кадри з життя гомосексуалістів – марші і танці під час гей-парадів. Разом з цим відеоролик містив прості та гострі питання: «Чи в такому суспільстві ти хочеш жити?», «Невже на таких прикладах мають вчитись твої діти?», «Пишаємось… чим?».
Специфічний рекламний ролик з’явився як частина більш широкої кампанії на захист сімейних цінностей, ініційованої християнами по всій країні.
Іспанський уряд стверджує, що відеоролик, який транслювався 273 разів у минулому році, порушує закон про мовлення, що забороняє рекламу, яка могла б дискримінувати за ознакою раси, статі, віросповідання, громадянства і свободи думок.
Католицька медіа-група «Intereconomia» приголомшена рішенням, відзначивши, що Іспанія будувала демократію не для того, щоб враховувати лише «думки поліції». Медіа-група також зазначає, що застосована до них санкція прямо протирічить основним демократичним принципам. У вільному суспільстві повинно превалювати право вільного вираження думки, а не цензура, – заявили в «Intereconomia».
На думку Європейського Центру з питань права та правосуддя, програми, які пропагують традиційні сімейні цінності у християнських ЗМІ, жодним чином не можуть трактуватись як такі, що «розпалюють ненависть» до представників ЛГБТ-спільноти. Центр представив правовий аналіз, в якому доводить, що рішення уряду Іспанії прямо суперечить міжнародним стандартам у сфері свободи слова і свободи думки, совісті і релігії, а також принципам Європейського Суду з прав людини.
Захист релігійних висловлювань і практики від необґрунтованих обмежень не є новою проблемою. Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) вже давно визнала важливу роль релігійних ЗМІ в європейському суспільстві. Зокрема, ще у 1988 році ПАРЄ закликала «забезпечити …право на охорону свободи релігійних переконань на рівних умовах з антирелігійною пропагандою, …право Церков і релігійних об’єднань на необмежений доступ до засобів масової інформації (преса, радіо, телебачення)».
У цьому році ПАРЄ у резолюції № 1728 (2010) також визнала специфіку релігійних організацій, які можуть мати власну позицію по відношенню до питань моралі.
В Європі подібні санкції влади з метою не допустити широкого висвітлення релігійних поглядів на питання моралі також не є першими. Вже було кілька прецедентів, пов’язаних з придушенням релігійних висловлювань.
До прикладу, випадок єпископа Дейла МакАлпайна, баптистського євангеліста з Великобританії, який був заарештований після публічної заяви про гомосексуалізм як гріховне явище. Влада висунула йому звинувачення на підставі норми про відповідальність за «домагання, збурення або спричинення душевних страждань».
Крім того, на підставі шведського закону проти розпалювання ненависті відомий у Швеції пастор Оке Грін був визнаний винним і засуджений до одного місяця тюремного ув’язнення після того, як публічно засудив явище гомосексуалізму у проповіді. Не зважаючи на те, що у підсумку апеляційний суд виправдав пастора Гріна, європейські правозахисники констатують наявну загрозу для журналістів, пасторів і священиків бути притягненими до відповідальності за розповсюдження Євангелії в Європі.
За матеріалами: ІРС
фінансово.
Щиро дякуємо!
