У Києві на Михайлівській площі відкрилася виставка «Комунізм=Рашизм»

Експозиція, створена командою Архіву національної пам’яті, вільно доступна для перегляду протягом двох місяців. Також планується демонстрація виставки у спальних районах Києва, по різних містах України та за кордоном

Виставка «Комунізм=Рашизм» — це 13 історій про українців ХХ та ХХІ століть, які постраждали від радянської та російської влади. Історії вибрані не випадково: вони проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму. А також доводять, що методи й мотиви росіян у знищенні українців не змінилися: це розстріли, виселення, грабежі, депортації, фільтраційні табори. 

Переглянути виставку можна також в онлайн-форматі на сайті Архіву національної пам’яті.

На восьми стендах розміщено архівні документи про репресованих українців у ХХ столітті, а також свідчення про сучасні злочини російської армії. Одним із героїв виставки є Федір Степаненко — директор школи на Київщині, розстріляний у 1938 році за те, що на виставці малюнків школярів не було портретів комуністичних вождів. На цьому ж стенді розповідається історія Наталії Косової — директорки загальноосвітньої санаторної школи в Генічеську, яка загинула під час російського обстрілу 24 лютого 2022 року. 

Науковця-селекціонера Володимира Симиренка радянська влада знищила за досягнення: українець не міг бути кращим за свого російського колегу Івана Мічуріна. Минуло 100 років, і росіяни вбили ще один український талант — науковця-фізика Василя Кладька, просто у дворі його дому у Ворзелі. 

Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик заявив, що нерозуміння та мала поінформованість про злочини комунізму стали причинами активного розвитку рашизму нині.

— Ми мусимо надолужувати втрачений час. Наше завдання тепер удвічі важче: дослідити й засудити і комунізм, і рашизм. Ми не просто проводимо паралелі між цими двома режимами: ми ставимо між ними знак «дорівнює». Адже криваві методи росії не змінилися ще з минулого століття — і це демонструють долі 13 героїв нашої експозиції, — каже директор. 

«Важливий сам факт того, що сьогодні на цій площі, маючи за спинами зруйновані російські танки, які прийшли на українську землю, ми відкрито і за допомогою фактів доводимо: жодної відмінності цього рашизму від комунізму немає, і ми продовжуємо нашу боротьбу. Ми обов’язково переможемо», — зазначив Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Емоційний виступ доньки Наталії Косової, загиблої в Генічеську від російського обстрілу, не залишив байдужими ні журналістів, ні гостей виставки.

— Була ніч, коли зайшла моя подруга і сказала, що в Україні почалася війна. І я побачила смс від подруги з міста Генічеська, де проживала моя мама, що в них чути постріли, вони дуже бояться. Я одразу зателефонувала мамі й вона сказала, що у нас паніка. За дві години я дізналася, що мами немає, — розповіла Нана Яремич. 

Автори виставки — директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик та комунікаційниця Архіву Дарина Рогачук. Партнер та автор фото з відкриття: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності.

Довідка

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП), або Архів національної пам’яті, створений у червні 2019 року на виконання Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Головне завдання інституції — забезпечення вільного доступу до цієї інформації.

Архів має сконцентрувати в собі весь масив історичних даних за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще досі зберігають архівні документи Радянського Союзу. Зокрема таких, як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, органи прокуратури та суди.