Ватикан видав оновлену версію Путівника щодо розслідування сексуальних злочинів проти неповнолітніх

Через два роки після того, як Ватикан оприлюднив Путівник про те, як єпископи, релігійні настоятелі та канонічні юристи повинні розглядати звинувачення у ймовірних сексуальних злочинах проти неповнолітніх із боку священнослужителів, Дикастерія доктрини віри опублікувала оновлення до нього.

Як пише Crux, видання версії 2.0 «Путівника щодо деяких процедурних пунктів у розслідуванні випадків сексуальних зловживань проти неповнолітніх, скоєних представниками духовенства» було необхідне зокрема через оприлюднення Папою Франциском нового розділу Кодексу канонічного права, що стосується злочинів і покарань у Церкві.

«Книга VI: Штрафні санкції в Церкві» набула чинності 8 грудня і стала результатом майже двох десятиліть роботи над оновленням, доповненням, уточненням та розширенням переліку злочинів кодексу та положень, доступних для покарання винних. Відповідно, Путівник був оновлений з метою включення до нього посилань на переглянуті канони.

У заяві, оприлюдненій Дикастерією 27 червня, зазначено, що текст «не має сили закону», але «покликаний задовольнити зростаючу потребу в знаннях» про процедури, яких слід дотримуватися під час висунення звинувачень у зловживаннях. Оновлений текст також включає внесок «академічних центрів і досліджень у цій галузі, проведених за останні два роки», а також пропозиції тих, хто працює з жертвами насильства.

Однак, за винятком нових номерів для багатьох канонів і зміни всіх посилань із «Конгрегації віровчення» на «Дикастерію» — відповідно до папської реформи Римської курії — більшість змін передбачають лише дещо інші формулювання.

Коли Путівник був опублікований у 2020 році, він містив такі слова: «Анонімність джерела не повинна автоматично призводити до того, що звіт вважатиметься неправдивим». Оновлені інструкції розширили цей рядок таким чином: «Анонімність джерела не повинна автоматично призводити до того, що звіт вважатиметься неправдивим, особливо якщо він супроводжується документацією, яка підтверджує ймовірність правопорушення».

Відображаючи оновлені «Норми щодо правопорушень, зарезервованих за Конгрегацією віровчення», у переглянутому Путівнику зазначено, що послуги адвоката для обвинуваченого відтепер вважатимуться не просто доцільними, а обов’язковими. Обвинувачений може вибрати адвоката сам, або ж скористатися послугами призначеного йому.