У неділю 5 червня 2022 р. набрала чинності нова Апостольська конституція про Римську курію «Praedicate Evangelium». Вона вносить шерег змін в інституцію, яка підтримує Папу в його управлінні Церквою. Чимало з названих у документі нових розв’язань уже запроваджені за останній час. Vatican News пропонує редакторську статтю Андреа Торньєллі, видавничого директора ватиканських медіа.
Точка виходу і пункт призначення. А радше, нового виходу. Разом із вступом у дію 5 червня, в урочистість Зіслання Святого Духа, нової Апостольської конституції «Praedicate Evangelium» завершився шлях реформи, що тривала майже 10 років. Шлях, який супроводжує понтифікат Папи Франциска аж донині і який розпочався під час дискусій на генеральних конгрегаціях перед конклавом-2013.
Ця реформа є продовженням розпочатої Йоаном Павлом ІІ (Pastor Bonus, 1988), а вона, своєю чергою, змінила собою реформу, промульговану Павлом VI (Universi regimini Ecclesiae, 1967). Пріоритет євангелізації та роль мирян — ось головні думки, що єднають нову Апостольську конституцію Папи Франциска з екуменічним ІІ Ватиканським Собором.
Передусім потрібно придивитися до вже пройденого шляху. Реформи — які випливають більше з процесуальної необхідності, аніж із добровільного вибору — розпочалися з фінансово-економічних інституцій Апостольського Престолу. 2014 року Франциск установив Раду з економічних питань, завданням якої став нагляд за економічним управлінням та моніторинг структур і адміністративно-фінансової діяльності дикастеріїв Римської курії. В той самий час Франциск створив Економічний секретаріат, який є дикастерієм Римської курії, що відповідає за координацію економічних та адміністративних питань Апостольського Престолу і Держави Ватикан. Економічному секретаріатові також переказали компетенції у царині персоналу, які досі належали Державному секретаріатові. Також 2014 року Папа ввірив Генеральному аудиторові завдання провести аудит дикастеріїв Римської курії, інституцій, які пов’язані або відносяться до Апостольського Престолу та адміністрації Губернаторства Держави Ватикан.
Читайте також:
Папа з Ріо реформує Римську курію
Другий крок відбувся 2015 року, разом зі створенням Секретаріату з питань комунікацій, який поєднав аж 9 різних суб’єктів (від Папської ради з питань суспільної комунікації по різну періодику Апостольського Престолу, від друкарні по Видавництво Ватикану). Новий дикастерій від 2018 року ввірений керуванню префекта-мирянина.
2016 р. створено Дикастерій у справах мирян, сім’ї та життя, який об’єднав компетенції та функції, що раніше належали до Папської ради з питань мирян і Папської ради з питань сім’ї. Цей дикастерій компетентний у справах, що стосуються промоції життя та апостольства вірних мирян, душпастирства молоді, сім’ї та її місії, а також захисту й підтримки людського життя.
Також 2016 року Папа встановив Дикастерій цілісного розвитку людини. Він об’єднав компетенції Папської ради «Iustitia et Pax», Папської ради «Cor Unum», Папської ради з питань душпастирства мігрантів і подорожніх та папської ради з питань душпастирства працівників служби охорони здоров’я. Також цей дикастерій відповідає за Caritas Internationalis.
У листопаді 2017 Папа провів зміни і в Державному секретаріаті, який досі складався з двох секцій — Загальних справ (нею керував субститут) і Відносин із державами (під керуванням секретаря з питань відносин із державами). Франциск утворив третю секцію — Секцію з питань дипломатичного персоналу Апостольського Престолу, яка посилила раніше наявне управління Делегата з питань папських представництв. Ця секція, залежна від Держсекретаріату, має власного секретаря, і цим показано, що Папа присвячує їй увагу та близький до дипломатичного персоналу. Вона займається виключно справами тих, хто перебуває на дипломатичній службі Апостольського Престолу або готується до неї.
Наступний крок настав у 2022-му. Motu proprio Франциска змінило внутрішню структуру Конгрегації віровчення, чітко відмежовуючи доктринальні компетенції від дисциплінарних, встановлюючи дві окремі секції та даючи секретаря кожній з них. Кардинал-префект Дикастерію матиме двох заступників. Мета реформи — надати відповідного рангу також і доктринальній секції та її фундаментальній ролі в ширенні віри, без спихання на задній план дисциплінарної діяльності, після десятиліть, коли чимало зусиль і людських засобів присвячувалося вивченню питань зловживання. Жоден із нових двох секретарів не піднесений до гідності єпископа.
Читайте також:
Кардинал Сара: «Єдине, що має значення, — шукати Бога якнайглибше»
Таким ось шляхом ми доходимо до 19 березня 2022 року, коли була оприлюднена нова Конституція, що охоплює всі описані досі стежки та запроваджує інші новинки, які доповнюють реформу. Найважливіша з них така: першим дикастерієм Римської курії тепер є Дикастерій у справах євангелізації, який об’єднує Конгрегацію євангелізації народів та Папську раду з питань нової євангелізації. Це вибір, який вказує на основоположну турботу, скеровану на проголошення Євангелія. Особливістю є те, що префектом цього дикастерію стане сам Папа, який вважає тему євангелізації ключовою. Йому допомагатимуть двоє пропрефектів (один для секції фундаментальних питань євангелізації у світі, другий для секції першої євангелізації та нових помісних Церков).
Друга новизна стосується поєднання колишньої Конгрегації католицької освіти і колишньої Папської ради з питань культури в новий Дикастерій у справах культури та освіти. Він матиме одного префекта. Третя новизна Конституції — перетворення Управління апостольської благодійності (досі звичайного управління) у третій з черги дикастерій Римської курії — Дикастерій у справах благодійного служіння. Четверта новизна це визначення, використане стосовно органу, який не є частиною Римської курії: те, що досі звалося «Генеральним секретаріатом Синоду єпископів», тепер стало просто «Генеральним секретаріатом Синоду».
Наступна новизна Конституції — те, що очільники дикастерїів (навіть ті, що належать до старих конгрегацій) не мусять бути кардиналами. Лише двох кардиналів називає «Praedicate Evangelium»: це префект трибуналу Апостольської сигнатури та координатор Ради економічних питань. Також Папа постановив, що призначення духовних осіб (дієцезіяльних та орденських) у Курії відбуватиметься на 5-річний термін, із можливістю продовження на наступні 5 років, із більшою мобільністю та обміном між Римом і помісними Церквами.
Читайте також:
Папа призначив нового керівника дисциплінарної комісії Римської курії. Вперше в історії ним став мирянин
Зрештою, є ще один значущий елемент нової Конституції, який має обумовити, в її подальшому розвитку, також і конкретику життя Церков на місцях та їхніх структур. Папа Франциск нагадує в Преамбулі, що «кожний християнин силою хрещення є учнем-місіонером тією мірою, якою він зустрівся з любов’ю Бога в Ісусі Христі». Звідси — залученість мирян та жінок в управлінські функції та посади. Якщо «кожний вірний» може очолювати дикастерій або куріальний орган, «беручи до уваги його особливі компетенції, керівну владу та особливі функції», то це тому, що кожна інституція Курії діє силою влади, яку їй ввіряє Папа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
