Фестиваль органної та камерної музики «Музика в монастирських мурах», який щороку збирає шанувальників цього мистецтва у храмі Божої Матері Ангельської, давно є традицією культурного життя Вінниці.
Попри те, що каже відоме прислів’я: «Коли говорять гармати — музи мовчать», війна, яка вже вісім місяців точиться на українській землі, не завадила продовженню цієї традиції. Хоча цьогорічний фестиваль немає змоги проводити, як попередні, в міжнародному форматі, та він усе ж таки проводиться.
«Враховуючи ситуацію, яка склалась у зв’язку з війною, — сказав для CREDO ініціатор і незмінний художній керівник фестивалю, заслужений діяч мистецтв України та заслужений діяч культури Польщі Георгій Курков, — ми обмежились трьома концертами замість шести-семи, як було раніше. Адже невідомо, що на нас чекає завтра, ба навіть за кілька годин. Коли ми вирішували, проводити фестиваль цього року чи не проводити, сирени повітряної тривоги лунали по кілька разів на день. Якби тривогу оголосили під час концерту — довелось би переривати, спускатись у підвал. Дякувати Богу, підвал під капуцинським монастирем надійний. І все-таки ми з настоятелем, бр. Юзефом Хроми, вирішили перерви не робити. Тим більше що наступний фестиваль буде ювілейним, двадцять п’ятим за рахунком. Сподіваємося, що він відбудеться вже після нашої перемоги, яка принесе мир на українську землю. На це сподіваємося, за це молимося».
В першому концерті цьогорічного, ХХІV фестивалю «Музика в монастирських мурах», що відбувся 23 жовтня, своє виконання різних музичних творів слухачам подарували учасники вінницького квартету «Гальярда»: Емілія Писаренко-Івлєва, Ярослав Фіськов, Сергій Яцюк і Олена Бурська.
У другому концерті, 30 жовтня, виступив художній керівник фестивалю. Перший твір у його виконанні, за словами постійної ведучої фестивалю п. Олени Верещагіної, — дуже актуальний на цей момент: «ми Є» українського композитора Юрія Шевченка, чиє земне життя завершилось у березні нинішнього року. Далі п. Георгій виконав імпровізацію на тему «Святий Боже», написану в роки І Світової війни. Автор цього твору, Мечислав Сульжинський, був органістом храму св. Олександра в Києві. Коли почалася Перша світова, його, як громадянина Німеччини, інтернували і депортували в Сибір. Його музика, написана в таборі для інтернованих, допомагала полякам стійко зносити випробування, які випали на їхню долю вже під час ІІ Світової війни.
Пан Курков виконав два твори Йоганна Себастьяна Баха та «Мелодію» Мирослава Скорика. Останнім часом, у виконанні як окремих музикантів, так і оркестрів, вона дедалі частіше звучить за кордоном як підтримка України. Свій авторський твір п. Георгій Курков присвятив пам’яті Родіона Скалецького — українського композитора, чиї життя й діяльність тісно пов’язані з Вінниччиною.
У заключному концерті, що відбудеться 6 листопада, органна музика лунатиме у виконанні заслуженої артистки України Валерії Балаховської з Києва.
фінансово.
Щиро дякуємо!
