Одне з найпоширеніших помилкових уявлень про Новий Завіт полягає у тому, що Савло, гонитель ранньої Церкви, змінив своє ім’я на «Павло» після навернення до християнства.
Багато хто навіть вірить, що це Господь змінив Савлові ім’я.
Однак, читаючи Новий Завіт, можна переконатися, що Бог не змінював його імені. Коли Бог звертається до нього, він називає його єврейським ім’ям:
«І він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: “Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?” Він запитав: “Хто ти, Господи?” А той: “Я — Ісус, що Його ти переслідуєш”» (Діян 9, 4-5).
Перший раз, коли Савла називають Павлом, трапляється у Діяннях Апостолів дуже згодом: «Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильно» (Діян 13, 9).
Більшість біблеїстів зазначають, що Савло мав два імені: одне — єврейське, а інше — латинське. Оскільки він належав до племені Веніамина, під час обрізання йому дали ім’я Савло (Саул), яке, мабуть, було поширеним у цьому племені на згадку про першого юдейського царя. Як римський громадянин, він також мав і латинське ім’я Павло. Для євреїв того часу було цілком звично мати два імені, одне єврейське, інше латинське чи грецьке, між якими часто була певна співзвучність, і які поєднувалися точно так, як це зробив у своєму тексті святий Лука: «Савло, він же й Павло» («Saulos ho kai Paulos»).
Але якщо у Савла було два імені, чому у Новому Завіті надалі вживається тільки його латинське ім’я?
Багато хто вважає, що цей перехід у тексті Діянь Апостолів від одного імені до іншого символізує його нову місію для язичників, які розмовляли латинською або грецькою мовами. Цілком природно, що, розпочинаючи своє апостольство серед язичників, Павло мав узяти своє римське ім’я, тим паче, що ім’я «Савло» грецькою мовою мало смішне значення.
Простіше кажучи, Бог не змінював імені Савла. Савло хотів навертати язичників і тому мав використовувати своє римське ім’я у своїх численних подорожах.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
