Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами заявив, що угода між Ватиканом і Китаєм була «не найкращою з можливих».
У своєму інтерв’ю для EWTN очільник ватиканської дипломатії розповів, що наразі Святий Престол веде переговори щодо покращення попередньої Тимчасової угоди з Пекіном про призначення єпископів, яка була підписана у 2018 році, а згодом ще двічі подовжена: у 2020 та у 2022 роках, повідомляє CNA. У листопаді 2022 року Ватикан «із подивом і жалем» заявив, що влада Китаю порушила умови, передбачені угодою.
«Очевидно, що [наша] мета полягає в тому, щоб отримати кращу угоду, оскільки актуальна угода, безумовно, не є найкращою з можливих через іншу сторону: вони були готові зайти [лише] настільки далеко і погодитися на певні речі. Але це те, що було можливо на той час, — сказав архієпископ Ґаллагер. — Це був не найкращий час для підписання угоди з різних причин. Це завжди було важко; китайська партія завжди намагалася скористатися цим для посилення тиску на католицьку спільноту, особливо на так звану підпільну Церкву. Тому ми просто йдемо вперед».
Ґаллагер, який не брав безпосередньої участі в переговорах, підкреслив, що угода з Китаєм є плодом довгого процесу, який тривав під час трьох понтифікатів.
«Більшість угоди вже було погоджено та ухвалено Святим Престолом і китайською владою ще за часів Папи Бенедикта, — сказав він. — Тож нам залишалося лише трохи розставити крапки над “i”».
На думку дипломата, Ватикан і китайська влада за ці роки «виросли у більшому взаєморозумінні і повазі одне до одного».
«Очевидно, що все робиться в контексті внутрішньої політики Китаю… І тому ми можемо сягнути лише настільки далеко», — додав він.
Минулого тижня Сі Цзіньпін розпочав свій третій президентський термін. Національний з’їзд Комуністичної партії Китаю одноголосно проголосував за Сі на виборах, на яких не було представлено жодного іншого кандидата.
Раніше Національний з’їзд підтвердив конституційну зміну, яка скасовує обмеження терміну перебування на президентській посаді, що надає Сі Цзіньпіну можливість довічного правління. Це відбулося у 2018 році, за шість місяців до того, як Святий Престол вперше підписав угоду з Пекіном.
Під керівництвом Сі ситуація з правами людини та релігійною свободою у Китаї погіршилася. Комуністична партія Китаю не приховує, що вбачає в організованій релігії загрозу, тому прагне змінити її або навіть перетворити у свій лояльний партійний апарат. Режим Сі відзначився жорстоким переслідуванням уйгурів у північно-західному китайському регіоні Сіньцзян, викраденням єпископів, руйнуванням храмів, репресіями проти підпільної Католицької Церкви і переслідуваннями кардинала Ченя, демократичного активіста і критика угоди між Ватиканом і Китаєм. Нещодавно стало відомо про чергове нововведення: віруючі густонаселеної китайської провінції тепер повинні реєструватися у державному додатку, щоб відвідувати богослужіння.
Архієпископ Ґаллагер підтвердив, що переговори про призначення єпископів між Ватиканом у Китаєм тривають.
«Ми, як і раніше віддані, продовженню цього діалогу, — сказав він. — Але одна зі спільних рис Китаю, Католицької Церкви і Святого Престолу полягає у тому, що ми не мислимо категоріями місяців чи років. Ми думаємо про набагато довший час. І ми сподіваємося, що з часом відносини між Католицькою Церквою і Китаєм стануть, скажімо так, більш “нормальними”, мінливішими та пліднішими».
Архієпископ Ґаллагер також зазначив, що «хороші католики можуть бути також і хорошими громадянами Китайської Народної Республіки».
Відповідаючи на питання, що він вважає найбільшими дипломатичними викликами сьогодення, очільник ватиканської дипломатії сказав, що головними проблемами, з якими стикається світова спільнота, є війна в Україні, зміна клімату та конфлікти на Близькому Сході, у деяких частинах Африки та дестабілізація у Латинській Америці.
фінансово.
Щиро дякуємо!
