Літургійні читання на 23 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Апостола Симона Зилота

Апостол
Ді 17, 19-28

19 Взявши, вони повели його в Ареопаг, кажучи: Не можемо зрозу­міти, що це за нова наука, яку ти проповідуєш, 20 бо вкладаєш щось чуже до на­ших вух. Отже, хочемо знати, що б це могло бути! 21 Всі мешканці Афін та захожі чужинці нічим іншим не займалися, а лише говорили або слухали щось нове.
22 Тож Павло, ставши серед Аре­о­пага, сказав: Мужі-афінці, з усьо­го бачу, що ви дуже побожні, 23 бо проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов також жер­товника, на якому написано: Неві­домому Богові! Отже, я вам і про­повідую Того, кого, не знаючи, ви по­божно шануєте. 24 Бог, який створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, не живе в рукотворних храмах.25 Він не приймає служіння люд­ських рук, — тому що не потребує нічого, оскільки сам дає всім життя, ди­хан­­ня й усе. 26 Створив Він з одного весь люд­ський рід, щоби жив по всій поверхні землі, визначивши заздалегідь ок­рес­­лені пори та межі їхнього про­живання, 27 щоб шукали Бога: може, від­чу­ють Його і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас. 28 У Ньому ми живемо, рухає­­мося та існуємо, як деякі з ваших по­етів казали: Адже і ми з Його роду!

Євангеліє
Йо 12, 19-36

19 А фарисеї гомоніли між собою: Дивіться, нічого не вдієте: ось увесь світ пішов за Ним!
20 Деякі з тих, хто прийшов по­кло­нитися у свято, були греками. 21 Вони підійшли до Филипа, який був з Витсаїди Галілейської, і про­си­ли його, кажучи: Пане, ми хо­чемо бачити Ісуса! 22 Филип іде і каже про це Андрієві, а [далі] Андрій з Филипом ідуть та й по­відомляють Ісуса. 23 А Ісус сказав їм у відповідь: При­йшов час прославитися Синові Людському. 24 Знову й знову запевняю вас: як­що зерно пшениці, впавши на зем­лю, не вмре, воно залишиться од­не. Як­що ж умре, — принесе великий урожай. 25 Хто любить душу свою, той по­гу­бить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для віч­ного життя. 26 Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слу­га. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець. 27 Нині душа Моя стривожена. І що Я скажу? Отче, спаси Мене від цієї години! Але ж задля цього Я і прийшов — на цю годину. 28 Отче, прослав своє Ім’я! По­чув­ся тоді голос із неба: І прославив Я, і знову прославлю!
29 А люди, які стояли й чули це, говорили: То був грім. Інші казали: То ангел до Нього заговорив. 30 У відповідь Ісус сказав: Не для Мене був цей голос, а для вас. 31 Нині настав суд цьому світові; нині князь цього світу буде ви­гна­ний геть. 32 Якщо Я буду піднятий від зем­лі, то притягну всіх до себе! 33 Він говорив це, зазначаючи, якою смертю мав померти. 34 А з юрби Йому відповіли: Ми чу­ли із Закону, що Христос перебуває вічно, а Ти кажеш, що Син Люд­сь­кий має бути піднятий. Хто Цей Син Людський? 35 Тоді Ісус сказав їм: Ще деякий час Світло є між вами. Ходіть, доки маєте Світло, щоб вас не огорнула темрява, а хто ходить у темряві, не знає, куди йде. 36 Доки маєте Світло, вірте у Світ­ло, щоб ви стали синами Світ­ла! Ска­завши це, Ісус скрився і ві­ді­йшов від них.

Апостола:

Апостол
1 Кор 4, 9-16

9 Але я вважаю, що Бог поста­вив нас, апостолів, останніми, наче при­речених на смерть, адже ми стали ви­довищем для світу, для ангелів і для людей. 10 Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. 11 Навіть тепер ми голодні та спраг­лі, голі й биті; ми тиняємося, 12 трудимося, працюючи влас­ними руками. Коли нас обража­ють, ми благословляємо, коли пере­слі­ду­ють — терпимо, 13 коли лають — молимося; ми ста­ли, наче сміття для світу, як по­кидьки для всіх аж досі.
14 Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю як своїх любих дітей. 15 Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. 16 Тож благаю я вас: наслідуйте ме­­не, [як і я — Христа].

Євангеліє
Мт 13, 54-58

54 Прийшовши на свою батьків­щину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: «Звідки в Нього ця мудрість і сила? 55 Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосиф, Симон і Юда? 56 Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?» 57 І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: «Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі». 58 І не зробив там багатьох чудес че­рез їхнє невірство.

Біблійні роздуми