Євангеліє від Луки — ідеальна книга для читання під час Адвенту, оскільки воно містить не лише найдетальніші розповіді про народження Ісуса, але й багато пророчих віршів у декількох перших розділах.
Один із яскравих прикладів — Пісня Захарії, що пролунала після народження Йоана Хрестителя. Зокрема, кілька її останніх рядків мають духовну глибину, варту наших роздумів під час Адвенту.
«Завдяки сердечній милості нашого Бога,
з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній,
щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру» (Лк 1, 78-79).
У період Адвенту Церква неодноразово згадує про «темряву» світу. Водночас Ісуса називають «Світлом світу», посланим привести тих, хто перебуває у «темряві», до світла життя.
Дуже часто ми не даємо цьому символізмові проникнути в наше духовне життя. Можемо подумки казати, що це люди, які жили до Христа, перебували у темряві, а не ми. У темряві живу не «я», а «вони».
На жаль, такий тип мислення позбавляє нас світла, яке Бог хоче нам дати. У кожного з нас є «темні» сфери життя, гріхи, про які ми не любимо говорити. Це саме ті місця, які Бог хоче осяяти світлом свого милосердя.
Відчиніть вікна свого серця під час Адвенту! Дозвольте світлу Божого милосердя засяяти — і відмовтеся від тих царин свого життя, які тримають вас у темряві.
Ось-ось настане світанок народження Христа. Чи готові ми дозволити цьому світлу принести спокій нашій втомленій душі?
Прийди, Господи Ісусе!