Хоча гріх може статися у будь-яку пору доби, людський досвід підтверджує, що найчастіше ми відчуваємо спокусу згрішити вночі, після заходу сонця.
Чому це так?
Навіть Ісус визнавав таку людську особливість і запропонував її власне пояснення у Євангелії від Йоана.
«А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, – лихі бо були їхні діла. Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його. А хто правду чинить — іде до світла, щоб виявилися діла його, сподіяні бо вони в Бозі» (Йн 3, 19-21).
Хоча слова Ісуса мають багатошарове значення, Він підкреслює реальність того, що темрява створює ілюзію, ніби у ній наші гріховні вчинки якимось чином приховані від Божого ока.
Коли темрява вкриває нашу частину світу, ми відчуваємо більшу схильність до гріха, бо не хочемо, щоб наші вчинки вийшли на сонячне світло. Не дивно, що багато актів вандалізму, пограбувань і вбивств відбуваються саме вночі, коли тіні пропонують злочинцям свій «захист».
У той самий час цей принцип стосується й інших видів гріха, таких як перегляд порнографії чи перелюб. Темрява «втішає» нас, змушуючи думати, що за нами не стежать.
Проте ми не можемо обманути Бога, який бачить нас навіть у темряві.
Наступного разу, коли ми відчуємо спокусу згрішити після заходу сонця, нам слід пам’ятати слова Ісуса і поводитися так, ніби ми завжди стоїмо у світлі, представляючи всі свої справи світлу Сина.
фінансово.
Щиро дякуємо!
