«Дипломатія Ватикану — це дипломатія примирення на противагу дипломатії партійних вимог». Про це говорив архієпископ Пол Річард Ґаллагер, секретар Святого Престолу в справах стосунків із державами та міжнародними організаціями.
Він виступив у вівторок, 24 квітня 2023 р., під час конференції «Дипломатія та Євангеліє» в столиці Ліхтенштейну, місті Вадуці, повідомляє Vatican News.
Війна в Європі: ніщо вже не може сприйматися як даність
У своїй розлогій доповіді архієпископ Ґаллагер говорив про папську дипломатію, яка надихається Євангелієм, а тому стоїть на боці миру та людської гідності, червоною ниткою через неї тягнеться милосердя. У промові не могло забракнути посилань на війну в Україні. «Тепер, коли також і Європа як ніколи відчуває загрози для миру, поранена трагічною агресивною війною росії проти багатостраждальної України, вже ніщо не можна сприймати як даність», — зазначив ієрарх. Євангеліє наполегливо, як ніщо інше, навчає мистецтва прямування до миру, «вириваючи», так би мовити, людей і народи, зі «спіралі війни», щоби вивести їх на шлях діалогу й шукання спільного блага.
Відсутні «щілини» для діалогу
Очільник ватиканської дипломатії підкреслив, що папська дипломатія не має «ні політичного, ні економічного ані ідеологічного» інтересу. Це не дипломатія окремих країн, що дбає про власні інтереси, а дипломатія, яка робить ставку на розвиток спільного блага. Тому Святий Престол «із більшою свободою» може представляти одним аргументи інших та «викривати кожному загрози, що їх автореферентне бачення може принести для всіх». Але в контексті війни в Україні, на жаль, «незважаючи на всі зусилля Святішого Отця та Святого Престолу, досі не відкрилося ‘вікно’, що могло би сприяти посередництву задля миру між Росією та Україною».
Дипломатія, що є носієм солідарності
Говорячи про типологію форм війни — безпосередньої, як в Україні, чи війн громадянських, «гібридних», відкладених і «заморожених» конфліктів, які в найближчому майбутньому переродяться в транснаціональні конфлікти, — архієпископ Ґаллагер вказав на те, що, на його думку, є причиною поразок дипломатичних зусиль. «Іноді, — сказав він, — геополітична ситуація до такої міри порізнена та поляризована, наповнена розбиттям будь-яких зв’язків, що кожна спроба впорядкування стає вкрай важкою. Тому не забуваймо, що часто саме потоки грошей та зброї підтримують і розпалюють конфлікти. Як можна вимагати коректної поведінки, продовжуючи постачати зброю сторонам конфлікту?» Святий Престол підтримує дипломатію, яка повинна «наново відкрити свою роль як носія солідарності між людьми й народами, як альтернативи зброї, насильства і терору». Дипломатію, що стає рушієм «діалогу, співпраці та примирення, які займають місце взаємних претензій, братовбивчого протистояння, ідеї сприймати іншого як ворога чи повністю відкидати іншого».
У контексті наближення 75‑річчя Загальної декларації прав людини (10 грудня), секретар Святого Престолу в справах стосунків із державами нагадав, що Церква перебуває на передовій зусиль не лише задля пошанування «політичних і громадянських» прав людини, але також прав «економічних, соціальних і культурних». Церква заохочує розпізнати взаємозалежність між народами як передумову духу братерства. Тоді спадок прав людини, які міжнародна спільнота 75 років тому проголосила підвалинами нового порядку після Другої світової війни, також і сьогодні може стати орієнтиром для неї.
Необхідність реформ
За словами архієпископа Ґаллагера, криза війни в Україні позначила «глибоку кризу системи багатосторонності та великих організації, зокрема, ООН». «Якою ж необхідною є реформа функціонування цієї організації, щоб вона була більш репрезентативною, щоби вона рахувалася з потребами всіх народів!» — наголосив він, підкреслюючи, що для цього «потрібна підтримка всієї міжнародної спільноти та відновлення “духу Гельсінкі”».
На знак милосердя — припиніть війну в Україні!
Секретар у справах відносин із державами нагадав про ризик для Європи: вона може дедалі більше «перетворюватися на тіло — можливо, навіть із виду добре організоване і високофункціональне, — але без душі». Це, наголосив ватиканський представник, «глибоко суперечить справжній сутності» Європи, що «багата історією, традиціями та людяністю».
Політичну відповідальність необхідно втілити «в знакові милосердя». Отож, сказав архієпископ, який особисто відвідав Україну в травні 2022 року, «ми не можемо змиритися з тим, що війна в Україні може тривати ще довго з трагічними та неймовірними наслідками». Тому, «навіть якщо зараз здається, ніби немає жодної щілинки для можливих переговорів, ми ніколи не повинні втрачати надії. Особливо ті, хто вірує в Христа, повинні живити прагнення миру та довіру до Бога. Ця війна закінчиться — навіть якщо це буде не той кінець, який уявляли президент Зеленський або президент Путін». Ми всі хочемо справедливого миру, укотре підкреслив ватиканський дипломат, але спершу цей мир просто має настати, «і для цього, якщо необхідно, ми також повинні почати ‘мислити немислиме’». Це, на думку архієпископа Ґаллагера, «мінливий мир, що розвивається», стаючи «сполучною ланкою нового процесу між сторонами конфлікту, а не просто розподілом на переможців і переможених».
фінансово.
Щиро дякуємо!
