В єзуїтському журналі, який виходить щомісяця, опубліковано розмову Папи Франциска з його співбратами з Товариства Ісусового, які служать в Угорщині.
Ця розмова відбулася під час Апостольського візиту Папи до цієї країни, повідомляє Vatican News.
Зустріч Папи Франциска з єзуїтами в країнах, які він відвідує, вже стала традицією; традиційною стала також публікація викладу їхньої розмови, що відбувається у формі запитань-відповідей, в журналі «La Civiltà cattolica». У вівторок 9 травня 2023 р. на сторінках цього єзуїтського часопису з’явився виклад такого діалогу, що відбувся в Апостольській нунціатурі в Будапешті 29 квітня, на другий день Апостольської подорожі Святішого Отця в Угорщину.
Виховання молоді
На деякі запитання своїх співбратів Папа Франциск відповідав коротко. Так, наприклад, на запитання про те, як провадити душпастирство молоді, Єпископ Рима сказав, що ключовим словом є «свідчення». «Без свідчення нічого не можна робити. А свідчення означає послідовність життя», — підкреслив він.
Одне з наступних запитань стосувалося формації молодих єзуїтів та молоді загалом. Наступник святого Петра підкреслив, що з молоддю треба говорити ясно і, знову ж таки, демонструвати послідовність. «Молоді люди мають здатність відчувати, коли немає послідовності. І з молоддю, яка проходить формацію, потрібно говорити як із дорослими, як із чоловіками, а не як із дітьми», — зазначив Франциск, додаючи, що важливим елементом є також автентичність та спілкування з літніми ченцями.
Про ставлення до тих, хто скоїв злочин сексуального насильства
Один з учасників зустрічі поставив Святішому Отцеві запитання про те, як проявляти християнську любов до тих, хто скоїв сексуальне насильство. «Євангеліє просить нас любити; але як ми можемо одночасно любити тих людей, які зазнали насильства, і їхніх кривдників?»
Відповідаючи, Папа зауважив, що це нелегко. Засудження насильника, за його словами, треба розуміти як акт милосердя стосовно нього. Логіка любові до ворога, власне, також виражається і в такий спосіб. Це нелегко зрозуміти і прожити.«Насильник — це ворог. Кожен із нас відчуває це, бо ототожнює себе зі стражданнями жертв насильства. Коли чуємо, які наслідки насильство залишає серцях людей, які його зазнали, це надзвичайно вражає. І розмова з кривдником також викликає у нас огиду; це нелегко. Але й вони є дітьми Божими, і тут потрібна душпастирська опіка. Вони заслуговують на покарання, але також і на душпастирську опіку», — сказав Папа.
Про часи військової диктатури в Аргентині
Наступне запитання стосувалося подій, що мали місце в 1970‑х роках в Аргентині, коли отець Хорхе Берґольйо був Провінційним настоятелем Товариства Ісуса в цій країні (1973-1979). 1976 року, під час Брудної війни, аргентинські військові викрали священників Ференца Яліча й Орландо Йоріо, які виконували своє служіння в одному з бідних районів, звинувачуючи їх у співпраці з силами опору. Їх утримували в полоні й піддавали тортурам, а звільнили через п’ять місяців. 2005 року один правозахисник звинуватив кардинала Хорхе Маріо Берґольйо, тодішнього архієпископа Буенос-Айреса, в причетності до викрадення. Пізніше це обвинувачення спростував сам отець Яліч, який сказав, що викрадачі схиляли двох в’язнів повірити, що їх «продав» їхній Провінціал, 36‑річний тоді отець Хорхе Маріо.
Спілкуючись на цю тему зі співбратами в Угорщині, Папа Франциск зауважив, що місяць тому Конференція єпископів Аргентини опублікувала два томи (з трьох запланованих) документів, які розкривають те, що сталося між Церквою та тодішньою військовою диктатурою в країні. Певні політичні сили в Аргентині, сказав Папа, налаштовані проти нього, порушили не так проблему Яліча, як поставили під сумнів увесь його спосіб дій під час диктатури. «Тому вони подали на мене до суду, — сказав Папа. — Мені дали можливість вибрати, де проводити допит, і я вирішив зробити це в єпископаті». Допит відбувся 8 листопада 2010 року і тривав приблизно чотири години; зрештою невинуватість кардинала Хорхе Берґольйо була доведена. Святіший Отець додав, що одного з трьох суддів він зустрів у Римі вже ставши Папою. «Він чітко сказав мені, що вони отримали вказівку уряду засудити мене», — зазначив Франциск.
Церква в діалозі зі світом
Один із єзуїтів запитав Папу, як втілювати в життя заклик Другого Ватиканського Собору до Церкви розвивати діалог із сучасним світом. «Я не знаю, як відповісти теоретично, але точно знаю, що Собор ще на стадії втілення, — зазначив Франциск. — Кажуть, що потрібне століття, щоб Собор був повністю засвоєний. І я знаю, що існує сильний опір».
Папа підкреслив, що «потік історії та благодаті тече знизу вгору, як сік дерева, що дає плоди»; тому, «повертаючись назад, ми не зберігаємо життя». Він процитував слова галльського святого, Вікентія Лерінського (V ст.), який у своєму творі «Commonitórium primum» писав, що «догма християнської релігії також прогресує, закріплюючись із роками, розвиваючись із роками, поглиблюючись із часом».
Святіший Отець вказав на небезпеку «бажання повертатися в минуле», ностальгії за минулим. І пояснив: саме тому він вирішив, що відтепер всі нововисвячені священники, які хочуть служити згідно з Римським месалом 1962 року, повинні просити окремий дозвіл.
Порада нововисвяченому
Останнє запитання пролунало з уст єзуїта, який сказав, що через три тижні мають відбутися його пресвітерські свячення. В цьому контексті він попросив Святішого Отця поділитися спогадами про його свячення і дати пораду.
Папа зазначив, що він прийняв свячення разом з іншими чотирма кандидатами. «Я вдячний настоятелям, які нас добре підготували, — зазначив Франциск, — вони організувало гарне, просте свято, без помпезності, в саду факультету. Красиві моменти. І ще мені було приємно бачити, що була присутня група моїх товаришів із хімічної лабораторії, де я працював, усі атеїсти й комуністи. Одну з них викрали, а потім убили військові. А щодо поради: не віддаляйся від літніх людей».
фінансово.
Щиро дякуємо!
