Папа: «Я назвав вторгнення в Україну святотатською агресією… Прочитайте всі висловлювання!»

«Вторгнення в Україну я назвав неприпустимою, відразливою, безглуздою, варварською, святотатською агресією… Прочитайте всі висловлювання! (…) Але мене не цікавить, щоб ви захищали папу, а тільки те, щоб люди відчували вашу турботу».

Зокрема, так говорив Папа Франциск на зустрічі з єзуїтами два тижні тому в Казахстані. Його слова процитував єзуїтський часопис «La Civiltà Cattolica».

Про свій планований, але не реалізований виїзд в Україну, а також про війну, що точиться на території України, Святіший Отець розмовляв у столиці Казахстану, Астані, з 19-ма єзуїтами, що працюють у «Російському регіоні» Товариства Ісусового. Він охоплює територію російської федерації, Білорусі, Киргизстану і Таджикистану. В четвер 29 вересня о 10-й ранку єзуїтський часопис «La Civiltà Cattolica» оприлюднив повний зміст розмови, що відбулася 15 вересня в приміщенні Апостольської нунціатури в Астані.

Domani su @civcatt il dialogo di #PapaFrancesco con i #gesuiti della “Regione della #Russia”: “Stiamo vivendo la terza guerra mondiale. Un errore pensare sia tra Russia e #Ucraina o buoni e cattivi. Ucraina è vittima di un’aggressione inaccettabile” Leggi: https://t.co/TdD7KSEklg pic.twitter.com/Q0cjQlAZb9

— Vatican News (@vaticannews_it) September 28, 2022

Про цю розмову Доменіко Аґґасо з «La Stampa» довідався від о. Антоніо Спадаро SJ. Радник Папи Франциска зазначив, що перше запитання стосувалося стану здоров’я Святішого Отця. «Все добре, — заспокоював Папа. — У мене проблема з ногою, яка мене сповільнює, але загалом здоров’я в порядку: здоров’я фізичне, а також… психічне здоров’я», — додав він.

Потім було порушено геополітичне питання стосовно повномасштабної війни, яку провадить рф. Там «точиться війна і я думаю, що помилкою буде вважати, ніби то ковбойський фільм, де є добрі та злі, — зазначив Франциск. — Але також помилковим буде мислення, що це тільки війна між росією та Україною. Ні: це світова війна», — сказав він.

«Я не сумніваюся, що ми вже переживаємо Третю світову»

Про причини конфлікту Папа сказав так: «Тут жертвою є Україна. Я хочу застановитися, чому не вдалося уникнути цієї війни. А війна у певному сенсі є як подружжя. Щоби зрозуміти, треба дослідити динаміку, яка розвинула конфлікт. Є міжнародні чинники, які вплинули на її створення. Я вже згадував, що в грудні минулого року один державний очільник прийшов до мене і сказав, що він дуже занепокоєний, бо НАТО почало гавкати під дверима росії, не розуміючи, що росіяни — імперіалісти і бояться браку безпеки на кордонах. Він висловив побоювання, що це викличе війну, і вона вибухнула двома місяцями пізніше. Тому не можна спрощувати роздумів про причини конфлікту», — сказав Папа.

Франциск вбачає тут «конфлікт імперіалізмів». «А коли вони відчувають загрозу і занепадають, імперіалізми реагують, вважаючи, що розв’язанням є провадження війни, щоб відбудуватися, а також продаж і тестування зброї. Дехто каже, наприклад, що іспанська громадянська війна була викликана для того, щоб приготуватися до ІІ Світової війни. Я не знаю, чи це насправді так, але так може бути. Однак я не сумніваюся, що ми вже переживаємо ІІІ Світову війну. Протягом одного століття ми вже бачили три: перша в 1914-1918 роках, друга в 1939-1945 роках, а тепер переживаємо третю», — зазначив Папа.

На думку Святішого Отця, зараз потрібно «визволити серця від ненависті». Франциск нагадав, що вже з першого дня війни він невпинно говорив про цей конфлікт, стосовно страждань України. В день незалежності, 24 серпня, на площі св. Петра був прапор, про який він говорив. Після розмови про Україну Папа подумав, що скаже про страждання двох народів, українського і російського. «Бо у війнах то люди страждають, люди. То бідні люди плачуть, як завжди. А це породжує ненависть. Ті, хто провадять війни, забувають про людство й не дивляться на конкретні життя людей, але ставлять вище за все односторонні інтереси і владу. Звичайні люди в кожному конфлікті є справжніми жертвами, що платять за безумства війни, [відчувають їх] на власній шкірі».

«Я теж планував виїзд»

«Я також згадав дівчину, яку висадили в повітря. В ту мить люди збули про все, що я казав доти, і звернули увагу тільки на цю згадку. Але я розумію реакцію людей, бо вони сильно страждають», — визнав Франциск. Потім Папа згадав, що через день після початку війни він особисто ходив до російського посольства. «То був незвичайний жест: папа ніколи не ходить по посольствах, — зазначив він. — Послів папа приймає особисто, лише тоді, коли вони представляють свої вірчі грамоти, а потім — під кінець їхньої місії, під час прощального візиту. Я сказав послові, що хотів би порозмовляти з президентом путіним, якщо він залишить мені віконце для діалогу».

Франциск нагадав, що він приймав посла України і двічі розмовляв по телефону з президентом Зеленським. «Я вирядив в Україну кардиналів Черни і Краєвського, які завезли папську солідарність. Секретар із питань стосунків із державами, архієпископ Ґаллагер, відвідав Київ», — підкреслив Святіший Отець. Він зазначив, що присутність Апостольського Престолу в Україні має цінність підтримки і несення допомоги. Це спосіб виразити присутність. «Також я мав у планах виїзд. Однак мені здається, що воля Божа така, щоб не їхати саме в цей момент; але побачимо пізніше», — сказав Папа.

Франциск нагадав, що зустрівся з багатьма посланцями України. Серед них був проректор УКУ, якого супроводив радник президента з питань релігій, протестант. «Ми розмовляли, дискутували. Приїхав також військовий глава, відповідальний за обмін в’язнями, знову з релігійним радником президента Зеленського. Тим разом принесли мені список понад 300 в’язнів. Попросили мене зробити щось задля того, щоб обмін відбувся. Я одразу ж подзвонив до російського посла, щоб перевірити, чи можливо щось зробити, чи можна прискорити обмін в’язнями», — зізнався Святіший Отець.

Він додав, що одному з українських єпископів він вручив пакет зі своїми висловлюваннями на тему своєї позиції щодо війни. «Вторгнення в Україну я назвав неприпустимою, відразливою, безглуздою, варварською, святотатською агресією… Прочитайте всі висловлювання! Їх зібрало пресбюро. Але мене не цікавить те, щоб ви захищали папу, тільки те, щоб люди відчували вашу турботу, ченців, які є співпрацівниками папи. Папа не гнівається, коли його погано розуміють, бо я добре знаю страждання, яке за цим криється», — зазначив Франциск. Папа попросив своїх співбратів «виражати близькість», бути близько, допомагати людям, що страждають. «Люди мають відчувати, що їхній єпископ, їхній настоятель, Церква — близько. Це стиль Бога», — підкреслив Святіший Отець.

«Страшно, коли політична ідеологія переважає релігійні цінності»

Ділячись своїм досвідом з Аргентини, Франциск сказав: «Диктаторське правління — жорстоке. У диктатурі завжди є жорстокість. В Аргентині брали людей, саджали їх у літак, а потім викидали в море. Я знаю багатьох політиків, що сиділи у в’язниці й зазнали тортур! У таких ситуаціях втрачаються права, але також і людська чутливість. Я відчував це в той період. Також багато разів чув, як добрі католики казали: ‘Вони на це заслужили, ті комуністи! Покладались, як на добрий мур!’ Це страшно, коли політична ідеологія бере гору над релігійними цінностями. В Аргентині матері створили рух, щоб боротися з диктатурою і шукати своїх дітей. То саме матері проявили відвагу в Аргентині», — сказав Папа.

Розмова Папи з єзуїтами стосувалася також семінарій. Він просив, щоби клірики «були нормальними, звичайними хлопцями». «Одна з проблем у деяких семінаріях — те, що не приймають нормальних людей. Уважно спостерігайте за дивними проявами релігійності або людської поведінки. Я кажу до семінаристів: будьте нормальними також у молитві. Молись, як син до свого батька», — порадив Франциск.

«Зробіть так, щоб вас почули!»

Папа запитував своїх співбратів, як вони сприймають Ватикан. Йому відповіли: інколи він так далеко, аж забувається! «Натомість, ми тут мала група, і для нас дуже важлива приналежність до Вселенської Церкви. Так само й люди усвідомлюють, що ми не якась мала секта, але частина Вселенської Церкви. Інколи це болить, коли маєш враження, що представники Церкви мало дбають про життя Церкви в малій країні. Інколи навіть уряди запитують, чому Церква мало переймається нашою ситуацією». На ці слова Святіший Отець заохотив своїх співрозмовників: «Зробіть так, щоб вас почули! Церква в центрі зайнята стількома щоденними справами і може мати спокусу забути або не присвятити відповідну увагу. Але якщо дитина плаче, плаче, плаче… зрештою, матір дає молока! Церкві потрібно, щоб усі голоси були почуті, щоб були виражені, і щоб робити це завжди… діалектами!» Про стосунки між католиками і православними Франциск підкреслив поступове зближення. «На моє переконання, це дуже важливо. Ми повинні разом працювати, молитися одні за одних, долати підозри», — відповів Папа.

Також співбрати-єзуїти запитали Франциска, що він відчув, коли був обраний на Престол Петра. «Що я, приймаючи цей вибір, виконав четвертий обіт — послуху», — відповів Святіший Отець.

Переклад CREDO за: KAI, Stacja7