Святого Максиміліана Марію Кольбе, що прийняв мученицьку смерть в Аушвіці, добровільно зайнявши місце іншого чоловіка, сьогодні називають «мучеником милосердя» і вшановують за його особливу відданість Пресвятій Діві Марії.
Однак він був зовсім не «святою» дитиною, і завдав чимало горя своїй матері, поки був малим.
Хоча Кольбе загалом був слухняним хлопчиком, він був дуже пустотливим, і через ці пустощі часто потрапляв у халепу. Як правило, він дуже шкодував, що засмутив матір, і, зробивши щось погане, сам приносив їй батіг і перехилявся через стілець, готуючись прийняти кару.
Однак це не стримувало його від нових пригод, через які хлопчик знову і знову мав неприємності. Одного разу мати дуже розлютилася на нього і спересердя крикнула: «Я не знаю, що з тебе виросте!»
Тоді Кольбе було приблизно 10 років, і він нещодавно мав Перше Причастя. Те, що він завдав матері такого болю, прикро вразило його, і ці слова не йшли йому з голови.
Згодом, під час молитви у храмі, він вирішив запитати у Пресвятої Діви, що з нього виросте:
«Я ревно молився до Богородиці, просячи Її сказати, що зі мною буде. Вона з’явилася, тримаючи в руках дві корони: одну — білу, другу — червону. Одна означала чистоту, а інша — мученицьку смерть, і Вона спитала, чи хочу я їх мати. Я сказав: “Я вибираю обидві”. Вона усміхнулася і зникла».
За кілька років він вступив до францисканської семінарії і став на шлях священства. Таким чином Кольбе назавжди присвятив себе Пресвятій Матері і довірив Їй своє життя.
Мати Максиміліана Кольбе була побожною жінкою, яка намагалася прищепити своїм дітям любов до Бога та Діви Марії. Хоча спочатку здавалося, що її син «поводиться як дикун», з часом він розвинув у собі глибоку любов до Бога і вже ніколи не озирався назад.
Наша робота як батьків полягає в тому, щоб якнайкраще виховати своїх дітей, а все інше довірити Богові та Діві Марії. Вони зроблять решту.