Дж. Р. Р. Толкін добре відомий своєю трилогією «Володар перснів», яку він описав як «фундаментально релігійний і католицький твір; спочатку несвідомо, але під час доопрацювання — цілком усвідомлено».
Але у нього є оповідання, яке своєю католицькою думкою навіть перевершує «Володаря перснів». У ньому Толкін описав, як, на його думку, може виглядати чистилище.
Це оповідання називається «Листок пана Дрібнички» і розповідає про «маленького чоловіка на ім’я Дрібничка, якому належить здійснити велику подорож». На початку оповіді автор представляє його як художника, якому постійно заважає його сусід, містер Парохій.
Попри роздратування на сусіда, пан Дрібничка допомагає йому в усіх його потребах. Та якось він підхоплює серйозну застуду, виконуючи чергове прохання Парохія. Після цього його відвідує таємничий чоловік, Інспектор, який каже Дрібничці, що він має вирушити у подорож.
Пана Дрібничку відвозять на залізничну станцію, а потім він прокидається у лазареті. Там лікарі дають йому гіркі ліки і наказують копати, займатися теслярством і фарбувати голі дошки в один колір. Спочатку Дрібничка опирається монотонній роботі, але потім приймає її, прагнучи допомогти у виконанні будь-якого отриманого завдання.
Далі Дрібничка опиняється у суді, де він чує два голоси, що обговорюють його долю. Один голос звучить суворо, а інший — лагідно. Після довгих обговорень Дрібничці виносять вирок. Його виводять на відкриту місцевість і він бачить перед собою низку гір. Там він знову зустрічає містера Парохія і примиряється з ним.
Невдовзі чоловіки помічають ще одного чоловіка, схожого на пастуха; він прямує до них трав’яними схилами, які ведуть у гори. «Тобі потрібен провідник? — питає він. — Ти хочеш йти далі?» Звісно ж, Дрібничка йде за пастухом у нову країну за горами.
Хоча «Листок пана Дрібнички» — багаторівневий твір, очевидно, що у ньому Толкін демонструє своє унікальне бачення чистилища. Він коротко згадав про цей аспект у одному зі своїх листів, написавши: «Я спробував алегорично показати, як [субтворіння] може бути певним чином прийняте до Творіння у моїй “чистилищній” історії “Листок пана Дрібнички”».
Пан Дрібничка не був досконалим на землі, але через своє милосердя до містера Парохія потрапив у загробному житті у своєрідне чистилище. Там, у лазареті, він очищується від своїх недоліків, виконуючи роботу, якої уникав на землі.
Згодом його відвідують два голоси, які часто описують як Справедливість і Милосердя. Бог розглядає кожного з нас через цю подвійну лінзу, і, як зазначив Папа Франциск, «саме Боже милосердя дає сповнитися справжній справедливості».
Зрештою, Дрібничка переходить від страждань у чистилищі до землі на межі небес. Там він зустрічає пастуха, який запрошує його до тієї країни, яка, говорячи словами К. С. Льюїса, «ще вище і далі». Його душа нарешті знаходить спочинок, і Дрібничка отримує здійснення всіх своїх надій і мрій.
Це прекрасне оповідання, яке пропонує свіжий погляд на чистилище і надихає на роздуми. Історія пана Дрібнички представляє нам втішне бачення загробного життя, заохочуючи нас і нагадуючи, що Бог запланував для нас щось чудове, навіть якщо спершу нам потрібно очиститися, щоб це отримати.
фінансово.
Щиро дякуємо!
