Святий Павло від Хреста, засновник Конгрегації Страстей Господніх (пасіоністів), чий спомин припадає на 19 жовтня, відзначався не лише глибоким духовним життям та особистою святістю, а й невтомною працею на ниві Господній. Саме за ці заслуги він був прозваний Божим Мисливцем на душі.
Святий Павло був мужнім та полум’яним проповідником, що не соромився проголошувати Ісуса босоніж, у чорному габіті, серед натовпу людей — а варто розуміти, що це відбувалося у XVIII столітті, у часи розквіту атеїзму, секуляризму, гуманістичних напрямків філософії та проголошення тотальної свободи від «застарілої» моралі. Він не боявся йти на гамір цього нечестивого суспільного бенкету, щоб рятувати душі для Бога — і протягом усього життя піддавав себе суворій аскезі, спокутуючи чужі гріхи.
Ось слова мудрості святого Павла, яких сьогодні ми потребуємо не менше, ніж потребували люди так званої «епохи просвітництва».
1.«Душа — це насіння, яке Бог сіє на ниві Церкви; щоби дати плоди, вона має спершу померти під ударами болю, скорботи, протиріч і переслідувань».
2.«Біймося бути позбавленими страждань, ще більше, ніж скупий боїться втратити свої скарби».
3.«Страждання короткі; радість буде вічна».
4.«Хрест — це шлях до Раю, але тільки тоді, коли ти несеш його добровільно».
5.«Пильнуйте, щоби зберігати мир у серці, бо сатана закидає свої сіті у неспокійну воду».
6.«Кажу тобі: [справжня] перемога полягає у перемозі над собою. Це наш найбільший ворог».
7.«Чи знаєш ти, чому Бог посилає тобі стільки страждань? Для того, щоб дарувати тобі небесні багатства».
8.«Якщо ти відчуваєш напад шалу і гніву, значить, настав час замовкнути, як Ісус мовчав посеред своїх принижень і страждань».
9.«Якщо порошинка недосконалості прилипне до твого серця, не хвилюйся, але негайно спали її у вогні божественної любові і, скорботно благаючи прощення, продовжуй жити у мирі».
10.«Я вважав би себе проклятим, якби вкрав у Бога хоча би один атом Його слави. Я вважав би себе лихішим за Люцифера, якби мав на увазі щось інше, крім Бога».