Увесь створений світ — сакраментальний. За видимим світом стоїть реальність світу невидимого. Видимий світ — це знак світу невидимого, для якого ми всі створені. Кожен із нас може вмістити його.
Про Бога й жіночу красу розповідає докторка теології Орися Уська.
Навколишня краса, особливо зараз, із настанням весни, коли природа оживає, з’являються перші квіти, молоді листочки, — наповнює серце відчуттям насолоди. Також це вмикає в людях специфічне зацікавлення красою. Весна — це виняткова пора року, коли найбільше видно красу жіночого тіла, й чоловіки особливо звертають на неї увагу.
Бог — абсолютна краса
Одна з характеристик цього невидимого світу, світу Бога, — це краса. Ми всі носимо в серці голод за нею, тому що Бог є абсолютною Красою. Кожна земна краса закликає іти до Краси Божої. Так через красу видимих створінь Бог показує нам, який Він. Бог — Дух, якого ми не можемо бачити. Але ми, люди, маємо тіла, через які контактуємо з духовним світом. Цей тілесний досвід говорить нам про Бога, який є Красою.
Особливу роль у рефлектуванні Божого характеру й того, який Він є насправді, відіграє жінка. Вона — вершина творіння. Бог створив весь видимий світ, і все, що Він створив, було добре. Він сам так це характеризує. Останнім, що Бог зробив у світі, найкращим, було створення жінки — Єви. Хоча процес творіння триває: у кожному акті, в якому зачинається нове життя, Бог створює людський дух — нашу безсмертну компоненту. Жіночу стать не просто так називають «прекрасною». Бог зробив так невипадково: Він хотів, щоб жінки відображали Його Красу для всього видимого світу. Через добре побачену красу жіночого тіла людина стає спроможною дійти до Бога-Краси.
У чому сутність жінки?
Кожен хоче знати хто він, який він. Ми всі хочемо знати, що хтось на мене дивиться і бачить мене; хтось на мене звертає увагу; хтось зацікавлений мною. Хтось, перед ким не треба надягати маски і грати ролі, прикидатися, — бачить мене. Тому що я пізнана, я така, як є. І в тому всьому, що мене бачать і знають, — мене люблять. Ми всі хочемо знати, що нас люблять. Це і є відповідь на питання «Хто я? Яка я?» — я люблена. Якщо Бог є Любов, це Його суть, то суть кожної жінки, кожної людини, — це бути любленим, тим, кого люблять.
Ми відкриваємо в собі цю ідентичність: «Хто я?» Кожна людина — або жінка, або чоловік. Це даність. Реальність, якої не можна змінити. Чоловік і жінка — дві різні людські істоти.
Кожна людина відображає якусь частину Божого образу. Кожен має в собі щось, що нагадує Бога. В кожної жінки — це краса. Те, що вона красива, — це частина її конституції.
Мало хто був сформований і вихований у середовищі, де говорили, що ідентичність будується вертикально. Мало кого навчили, Хто єдиний може нас бачити по‑справжньому, Хто єдиний пізнає нас, якими ми є насправді. І ще менше тих, які навчили, що Він нас любить таких, які ми є. Сам Бог любить нас, і Він співає нам про те, які ми. Це все, що насправді потрібно людині, потрібно жінці. Все, що відбувається у горизонтальному вимірі, будь-яка комунікація між людьми, — насправді другорядна.
Повністю відеоетер з Орисею Уською дивіться тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
