Раймунд Кольбе — пізніше відомий як о.Максиміліан Марія — приїхав до Рима в 1912 році, щоби продовжити своє навчання як конвентуальний францисканець.
Він навчався в Папському Григоріанському університеті (доктор філософії) та в Папському університеті св.Бонавентури, де здобув ступінь доктора теології. У Вічному Місті є багато місцин, де він зупинявся протягом наступних років (до 1919 року).
Музей і готель: сліди формації та духовна пам’ять
У місці його формації — міжнародному монастирському коледжі по вул. св.Теодора, куди молодий францисканець прибув на навчання у 1912 році, — сьогодні розташована готельна частина, відома як «Casa Kolbe», тобто «Дім Кольбе». Одну з кімнат, де Раймунд Кольбе розпочав свою духовну формацію, перетворено на музей, присвячений йому. Це унікальне місце тепер поєднує історію, духовність і паломництво.
Розташований поблизу Римського форуму та Колізею, «Casa Kolbe» є унікальним місцем, поєднанням минулого з духовним відображенням сьогодення. Нині це район архітектурних пам’яток, а за часів о.Кольбе на полі між Капітолієм і Палатинським пагорбом випасали худобу.
Священство й перша Меса
28 квітня 1918 року Максиміліана Кольбе висвятив на священника кардинал Базиліо Помпілій у бароковій базиліці св.Андрія делла Валле в Римі.
Вже наступного дня він відслужив свою першу Святу Месу в базиліці св.Андрія делле Фратте, в каплиці Богородиці. Це те саме місце, де Альфонс Ратісбон отримав своє навернення у 1842 році. Єдине місце марійного об’явлення в Римі, що офіційно визнане Церквою. Отець Кольбе, який наголошував, що треба «залишатися в Марії, щоби тривати в Ісусі», хотів відслужити свою приміційну Месу саме в цьому місці об’явлення, і повертався сюди так часто, як лиш міг.
Базиліка св.Андрія делле Фратте. © don Marek Weresa
Сьогодні в цьому храмі стоїть погруддя святого Максиміліана Марії Кольбе та є пам’ятна дошка, яку 1983 року освятив кардинал Юзеф Глемп.
Францисканські пункти
Неподалік цих храмів ще є базиліка Дванадцяти Апостолів. Францисканці здійснюють тут пастирську опіку. Щороку 1 січня семінаристи Серафітського коледжу співали гімн «Veni Creator» (О Дух Сотворитель, прийди) та отримували євхаристійне благословення на новий рік. Максиміліан Кольбе також брав участь у цій церемонії. На одній з колон храму є табличка, встановлена 1992 року, на згадку про польського мученика.
© don Marek Weresa
Останній в цьому списку храм, де францисканці також здійснюють пастирську опіку, — це храм св.Дороти в дільниці Трастевере. Тут є дві таблички на згадку про святого отця Кольбе. Перша, з 2008 року, відзначає 90‑ту річницю двох Мес, які о.Максиміліан відслужив у цьому храмі (18 травня та 13 червня 1918 року). Друга, 2018 року, вшановує 100‑ту річницю цих подій.
© don Marek Weresa
Спадщина, яка триває
Римський період життя о.Кольбе був вирішальним для розвитку його духовності, формації, його творінь. Рим був не лише місцем навчання, але передусім духовним етапом, де зміцнилося його покликання служити Богові та Церкві.
Саме в Римі, вражений велелюдною антицерковною маніфестацією, що проголошувала культ сатани і ненависть до Католицької Церкви, він задумав Лицарство Непорочної — рух, який успішно діє донині. Той 1917‑й рік був позначений багато чим: зокрема, масони святкували 200‑річчя свого створення і 400‑річчя Реформації. Маніфестанти не посоромилися нести чорні хоругви з зображенням архангела Михаїла під ногами Люцифера і гасла «У Ватикані царюватиме сатана, а папа буде йому швейцаром». У росії вибухнув більшовицький переворот («Жовтнева революція»), також виразно антицерковний.
В Домі Кольбе є келія, в якій святий Максиміліан заснував Лицарство Непорочної
16 жовтня 1917 року разом із групою з шести співбратів-францисканців о.Кольбе повністю присвятив себе Непорочній Діві, повісив Чудотворні Медальйони кожному на шию і проголосив заснування Лицарів Непорочної. Він знав, що людина — слабка, а сатана — хитрий. Тому людина не може вести війну проти сатани; лише Непорочна Діва отримала обітницю від Бога, що Вона розчавить голову змія.
Переклад CREDO за: Vatican News, Opoka
фінансово.
Щиро дякуємо!
