Ми віримо в сопричастя святих. Це означає не тільки наш зв’язок із душами в Небі й Чистилищі — бо громадянами Неба, до яких ми прямуємо, також є ангели.
Як відомо, Бог не раз їх посилав людям. Вони виконували (і виконують) роль небесних посланців. Подібно як посланець або посол представляє правителя в далекій країні, так ангел є посланцем самого Бога. Отже, ангели — це посли Бога… Можна ризикнути і сказати, що дипломатія — це діяльність, яка походить від ангелів; хоча наші дипломати, схоже, рідко беруть їх за взірець.
Як уникнути помилок, маючи справу з ангелами? Запитання може здатися абстрактним; але ніколи не знаєш, до кого прийде ангел! Тому нижче я наведу вам сім основних принципів, які стануть у пригоді, якщо вам випаде мати візит ангела.
1.Гостинність окупається
Іноді ангел ідеально схожий на людину. За біблійними даними, ангел найчастіше набирав вигляду людини, що викликає довіру і відповідає загальнолюдському стереотипу героя чи воїна. Біблія свідчить, що люди, яким траплялася зустріч з ангелом, часто розпізнавали Божого посланця досить пізно і спершу сприймали його за звичайну людину.
Наприклад, Гедеон, який товк пшеницю в ступі, розмовляв із прибульцем як із людиною, не підозрюючи, хто це насправді. Тільки коли посох ангела запалив незвичний вогонь, а незнайомець зник з очей, — Гедеон зрозумів, що приймав надприродну істоту (пор. Суд 6,11нн). І Гедеон, і дружина Маноаха теж спершу подумали, що до них прийшов звичайний чоловік, і Товія довго не здогадувався, хто супроводжує його в подорожі та пригодах. Тому в Посланні до євреїв читаємо: «Не забувайте про гостинність; бо через це деякі приймали ангелів, не знаючи того» (Євр 13,2).
Гостинність це важлива чеснота. Ангели зазвичай не відмовляються від частування; і хоч їм не потрібно їсти чи пити, вони можуть створити таку ілюзію, як пояснював архангел Рафаїл: «Ви бачили мене, що я їв, але це вам так здавалось» (Тов 12,19).
Безперечно, найбільше браку гостинності виявили жителі Содому, які хотіли… зґвалтувати ангелів. Те, що вони не знали, хто ті новенькі, ніяк не є виправданням.
Є багато легенд про те, як люди приймали ангелів, не усвідомлюючи суті події. За словами Галла Аноніма, першого польського історика ХІ-ХІІ століть, під час постригу свого семирічного сина П’яст приймав таємничих прибульців, вигнаних із двору Попеля. Під час скромного бенкету відбулося чудесне помноження їжі, а незнайомці звершили постриг сина П’яста й назвали його Земовитом. «Хроніка Держави» з початку XIV століття стверджує, що ці таємничі гості Пяста були ангелами. Тож будьте завжди гостинними — а що як до вас завітає ангел!
2.Сильно не лякайтеся
Біблія наводить чимало випадків, коли несподівана ієрофанія (явлення з вишніх) викликала жах, могла повалити людину на землю, наповнити її страхом за своє життя. Не без причини ангел, з’являючись перед людьми, починав із заспокоєння їх формулою «Не бійтеся». Іноді, однак, ангел спочатку з’являвся інкогніто, щоби зняти маску тільки відходячи. Тоді він зазвичай теж викликав страх і тривогу. Коли батьки Самсона побачили, як гість, із яким вони розмовляли, увійшов у полум’я, розкладене для всепалення, і зник у ньому, Маноах упав на землю і почав бідкатися («На милість Божу! Це був ангел!») — бо до нього дійшло, з ким він розмовляв, і він подумав, що тепер на нього чекає смерть. До речі, це було би дещо нелогічно. Ангел, переказуючи якесь послання, являється не для того, щоби потім адресата забила блискавка, бо він не впізнав ангела!
3.Боронь Боже, не вшановуйте ангела як Бога!
У Біблії людина, перед якою з’являється ангел, часто спонтанно падає навколішки, щоб уклонитися йому; однак найчастіше ангел повчає, що такий уклін можна віддати тільки Богові — а він лише Його посланець і слуга. Коли обидва Товити (батько й син) упали ниць перед Рафаїлом, він сказав їм, що тільки Бог гідний прославлення.
Ангел також картає автора Апокаліпсису за бажання поклонитися йому, кажучи, що він «співслуга», а поклоніння належить тільки Богу (Одкр 19,10; 22,8‑9). Уже святий Павло згадував про надмірне поклоніння ангелам: «Нехай ніхто вас не позбавляє нагороди — сповидною покорою і служінням ангелам: звертає бо всю увагу на привиди, порожньо надимається своїм тілесним розумом» (Кол 2,18). Небесні духи не повинні заступати нам Бога. Навпаки — завданням ангелів є показати нам Бога! Тому для ангелів було би нешаною, якби ми поклонялися їм так, щоб це ускладнило би нам звернення до Бога.
Справжнє вшанування ангелів наближає нас до Бога і водночас є знаком Його близькості. Сенс пошуку близькості з ангелами полягає саме в тому, що вони допомагають нам наблизитися до Бога і віддалитися від зла. На початку IV століття Євсевій Кесарійський стверджував: «Із‑поміж небесних духів деякі послані до людей завдяки спасительній великодушності: ми навчилися їх пізнавати і шанувати, залишаючи самому Богу прославу нашого поклоніння» («Приготування до Євангелія», III,3). Це фундаментальний принцип, якого ми повинні завжди дотримуватися.
4.Але виявити повагу варто
В одному з виступів сатиричного театру є такий скетч: до злочинця підходить ангел у довгій білій мантії і каже: «Я ангел», а той каже до свого приятеля: «Слухай… Він каже, що він якась Аня». Звісно, малоймовірним є те, щоб ми зустріли ангела в реальному житті і так до нього поставились. Та й сам ангел навряд чи нагадуватиме жінкоподібного чоловіка в нічній сорочці, який спотикається об власні крила. Хай там як, але ангел — це посланець нашого Творця.
У Біблії є така дещо гумористична сцена, коли Петро, дивовижним чином звільнений із в’язниці, прийшов до Горниці: «Як він постукав у хвіртку брами, вийшла послухати дівчина, на ім’я Рода; і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила брами, а вбігши, сповістила, що Петро стоїть при брамі. Ті їй сказали: ‘Ти збожеволіла!’ Вона ж таки своє твердила. Тоді вони сказали: ‘То його ангел’. А Петро далі стукав» (Діян 12,13‑16). Петро стоїть і стукає — а вони не відчиняють дверей, бо якщо Петро сидить у в’язниці, то вочевидь прийшов «його ангел». Я би сказав — навіть якщо вони думали так, то не варто зволікати з відчиненням дверей. Ангел то міг би пройти крізь зачинені двері; але якщо він стоїть і стукає…
Також варто дякувати ангелові за те, що він для нас потрудився. Коли листоноша приносить нам посилку, ми кажемо «Дякую» — хоча це просто його робота. Тож тим більше треба дякувати ангелу. Якщо не в момент самого об’явлення (бо тоді нас охопить mystery tremendum — священний трепет, і fascinosum — ми впадемо в ступор або оніміємо), то можна це зробити пізніше, у молитві.
5.Не запитуйте ангела про ім’я! Як захоче, то сам скаже
Згідно з біблійними текстами, запитувати ангела про його ім’я — це відверта нетактовність, і того, хто на це наважиться, чекає сувора догана. Це одна з найбільших помилок у спілкуванні з ангелами. Маноах припустився такого промаху і дістав сухувату відповідь: «Чого питаєшся про моє ім’я? Воно дивне!» (Суд 13,18). Ангел, який боровся з Яковом, також не хотів розкривати свого імені.
Нам достатньо знати, що ми маємо справу з Божим посланцем. Інакше кажучи, коли ангел відмовляється відкрити своє ім’я, він цим каже: «Давайте говорити про Бога, а не про мене!»
Знаменне, що з Біблії ми знаємо на ім’я лише трьох ангелів. Однак ці три об’явлені нам ангельські імена дають змогу зрозуміти не так природу небесних духів, як завдання, шо їм доручені. Вони вказують на Бога як на джерело і водночас характеризують спосіб Його дії: Михаїл — «Хто як Бог»; Гавриїл — «Бог є сила», Рафаїл — «Бог зцілює». Імена всього сонму ангелів нам вочевидь не потрібні для спасіння. Важливим є не ім’я посланця, а ім’я Того, Хто посилає нам повідомлення; ангели вважають за краще залишатися анонімними. Поважаймо це.
6.Не ставте під сумнів слова ангела!
Ще одна помилка у стосунках між ангелом і людиною — це недовіра до послання, яке ангел передає. Уявімо таке: Бог посилає одного зі своїх могутніх духів, що викликають страх, передати щось людині, — а адресат відповідає з сумнівом: «Чи це правда? Якось мені не здається, що це можливо».
Коли троє незнайомців прийшли до Авраама, Сарра посміялася над новиною, що вона може завагітніти в такому похилому віці. Як ми пам’ятаємо, народженню Йоана Хрестителя передувало об’явлення ангела Захарії. Захарія не очікував нічого надприродного, коли виконував своє окадження у храмі. І раптом з’явився ангел, який сповістив: «Твоя молитва вислухана».
Захарія не сумнівався, що з ним розмовляє ангел, бо він явився у скинії праворуч кадильного жертовника — ймовірно, постав із кадильного диму. І все одно старий священник був скептичний щодо послання ангела. Коли Захарія одружився з Єлизаветою, вони молилися про сина; але роки минали, й не було жодних ознак того, що Бог відповість на їхні молитви. Так потроху їхня молитва занепала. Вони змирилися з бездітністю. А тут раптом ангел передрікає велику радість батька від народження сина, який «буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї» (Лк 1, 14‑15). Попри страх, Захарія міркував тверезо і, почувши звістку від ангела, попросив про знак, який би підтвердив виконання такої неймовірної обітниці. Можливо, ангел помилився адресою! — дружина Захарії була безплідна, до того ж вона вже давно вступила в менопаузу.
Не було в Захарії такої великої довіри, щоб одразу прийняти Боже слово, спираючись лише на авторитет посланця. Хоч він і знав теоретично, що «для Бога немає нічого неможливого». Захарія нібито визнав це; але «про всяк випадок» хотів мати знак, для впевненості. Ну, то він його отримав. Знаком для Захарії стало те, що він онімів, доки не виповнилась обітниця, дана йому ангелом. Захарія мовчав дев’ять місяців. Ангел дав йому дар довгих реколекцій у мовчанні, щоб він обдумав, якою є його віра.
7.Не шукайте контакту з ангелами силоміць
Є багато посібників по «контактах» з ангелами. Різноманітні езотеричні твори містять розлогу інформацію про зв’язок ангелів з картами Таро, знаками гороскопу, амулетами і талісманами. В одному з номерів журналу «Зірки говорять» читаємо, наприклад: «Різні ангели реагують на різні символи, звуки і запахи. Під час церковних урочистостей їх призивають звуком дзвонів. Аромат церковного ладану викликає Ангелів Кадила. Їх також викликають свічки, що горять на домашніх вівтарях, або просто запалені в якомусь намірі».
Це чистий сором, що деякі люди готові впійматися на такі езотеричні нісенітниці! Зупинімось на тому, що Біблія говорить про ангелів, і не піддаваймося нездоровим фантазіям. Спілкуймося з ангелами молитвою, а не через дивакуваті езотеричні практики, і пам’ятаймо: запалюючи східні пахощі для «виклику» ангела, ми його сильно ображаємо.
Переклад CREDO за: Роман Зайонц, Stacja7
фінансово.
Щиро дякуємо!
