За покритою написами стіною в храмі Гробу Господнього в Єрусалимі команда дослідників випадково виявила найвідоміший середньовічний вівтар— у 3,5 метра завширшки.
Це вівтар хрестоносців, що був освячений 1149 року і довгі десятиліття вважався втраченим.
Під час реставраційних робіт археолог Аміт Реем з Управління старожитностей Ізраїлю та історик Ілля Беркович з Австрійської академії наук (ÖAW) за кам’яною плитою вагою кілька тонн виявили мармуровий вівтар, на фасаді якого «увічнили» себе туристи. Відкриття стало сенсацією для істориків, заявили в ÖAW.
Беркович, історик з Інституту вивчення Габсбурзької монархії та Балканського регіону ÖAW, зазначає в пресрелізі: той факт, що щось «до такої міри важливе могло так довго залишатися невпізнаним у так інтенсивно досліджуваному об’єкті», був повною несподіванкою для всіх, хто брав участь у цьому. Задню частину панелі з написами, прикрашену стрічковими орнаментами, швидко ідентифікували як колишню чудову передню частину середньовічного вівтаря хрестоносців.
Фото: Шай Халеві. © Управління старожитностей Ізраїлю
Після того, як хрестоносці захопили Священне місто, храм Гробу Господнього був повторно освячений у 1149 році як «одна з найбільших святинь християнського світу» після століть мусульманського панування.
У його центрі був новий головний вівтар, виконаний у романському стилі. «Ми знаємо про паломницькі розповіді XVI, XVII i XVIII століть про чудовий мармуровий вівтар у Єрусалимі», — сказав Беркович. Після серйозної пожежі в романській частині храму Гробу Господнього в 1808 році «вівтар зник із загального відома».
Нові відкриття показують, що головний вівтар має раніше не відомий зв’язок між Римом і християнським королівством Єрусалима, пояснює Беркович. У Середні віки спеціальну техніку виготовлення мармурових вівтарних прикрас опановували виключно цехові майстри Папського Рима. Вони знімали невеликий шар цінного мармуру зі стародавніх будівель. Потім дрібні уламки мармуру використовувалися для створення геометричних візерунків і вражаючих орнаментів на кам’яних основах.
Задня стіна вівтаря, на якій “відмітилися” туристи.
Фото: Шай Халеві. © Управління старожитностей Ізраїлю
За межами Італії був виявлений лише один твір мистецтва такого роду — у Вестмінстерському абатстві в Лондоні. «Вівтар Косматі [або arte cosmatesca, декоративна геометрична мозаїка, прим. KAI], який тепер заново відкритий у Єрусалимі, також мав постати завдяки допомозі від Папи», — підсумовує Беркович. Пославши одного з майстрів до Єрусалимського королівства для створення вівтаря, глава Церкви посилив «заявку» християнства на Священне місто. «Цим Папа вшанував найсвятіший храм християнства», — зазначив Ілля Беркович. Історик сподівається, що подальші дослідження в папських архівах дозволять розкрити подробиці про історію створення вівтаря, а також особу майстра Косматі.