Жити сьогоденням, робити все, від тебе залежне, і довіряти Богові — це три потужні важелі для подолання будь-якого страху. Святий Ігнатій Лойола казав: «Зробивши все можливе, ти можеш залишити решту Тому, хто має силу зробити все, чого забажає».
За його словами, тривога і душевний неспокій не угодні Богові. Саме тому слід прагнути жити сьогоденням (слід зауважити, що це зовсім не означає не дбати про майбутнє). Уявлення про катастрофічні сценарії, страх прийдешнього і невідомого — все це ґрунтується суто на гіпотетичних можливостях і лише посилює наш страх. До того ж, тривога може паралізувати нас і отруїти наше поточне життя.
Найкращі ліки від цієї отрути — довіряти Божественному Провидінню і покладатися на нього; але не сліпо, а лише після того, як зі свого боку ми зробили все, що нам під силу. У листі, написаному за рік до смерті, святий Ігнатій дав таку пораду:
«Мені здається, що ти маєш ухвалити виважене рішення зробити все, на що ти здатен. Не турбуйся про все, але довір Провидінню те, чого не можеш зробити сам. Наша розумна уважність і дбайливість у виконанні своїх обов’язків приємні Богові. Тривога й неспокій розуму Йому не угодні. Господь хоче, щоб наші обмеження і слабкості були підкріплені Його силою і всемогутністю; Він хоче, щоб ми вірили: Його доброта здатна компенсувати недосконалість наших засобів.
Ті, що беруть на себе багато завдань, нехай навіть і з добрими намірами, мають робити лише те, що їм під силу, і не журитися, якщо їм не вдається зробити все так, як хотілося б. Але це має бути лише за умови, що вони виконали все, що людська природа може і повинна зробити згідно зі своїм сумлінням.
Коли ми залишаємо певні речі недоробленими, ми не повинні думати, що Бог очікує від нас неможливого; Він також не хоче, щоби людина страждала через свою обмеженість. Поки ми догоджаємо Богові, — що важливіше, ніж догоджати людям, — ми не мусимо виснажуватися. Зробивши все можливе, можна залишити решту Тому, хто має силу зробити все, чого забажає».