11 вересня для венесуельців — свято Покровительки їхньої країни. Історія об’явлень індіанцеві Коромото дещо подібна до подій у Гваделупе. За винятком того, що венесуельські об’явлення — це, певно, єдина відома ситуація, коли людина, що мала містичне видіння, повелася щодо Матері Божої агресивно.
«Коли я це піднесла — побачила, що з того боку мікроскопа — око, яке на мене дивиться. Я перелякалася… Сказала бридке слово, відштовхнула мікроскоп і втекла», — так Ненсі Хіменес згадує подію 2009 року. Вона — фахівчиня з консервації стародавніх документів, входила до групи, що мала відновити реліквію з об’явлень Коромото. Це маленьке зображення Марії з Дитятком, заввишки заледве 2,5 см і 2 см завширшки. На цьому крихітному образочку очі Матері Божої мають менше міліметра в діаметрі, тож ми їх бачимо просто як темні цятки. Тим часом під мікроскопом видно, що в цих очах точно відображено райдужки, зіниці, сльозові канали. А на додачу, то в цих очах відбилася постать чоловіка.
Панує переконання, що це той індіанець, Коромото. Якщо це правда, то візіонер був увічнений в очах Богородиці так само, як Хуан Дієго із Гваделупе.
Гарна Пані каже йти до білих
Історія та сталася в середині XVII століття. Перебіг подій — напівлегендарний. Однак у ньому має бути чимало правди, якщо залишилась реліквія, непересічність якої відкрито лиш за кількасот років після об’явлення…
Індіанці племені коспе мешкали поблизу річки Тукупідо, куди вони перебралися кількадесят років тому через появу на їхніх землях іспанців. Одного дня, 1651 року, вождь Коромото разом із жінкою йшли понад берегом струмка, коли раптом побачили світло і постать Гарної Пані — як він пізніше це назвав. Жінка дивилася на двох індіанців із лагідним виразом обличчя і, здавалося, підносилася над водою. На руках вона тримала Дитину.
«Покинь ліс зі своїми людьми і йди до білих, щоб ви могли отримати воду на голову і увійти до неба», — приблизно таке почув індіанський вождь від Гарної Пані.
Коромото й гадки не мав, що про це думати. Він порадився з іншими членами свого племені, і всі гуртом вирішили йти до іспанців, щоб попросити їх про «воду на голову» — тобто про хрещення.
Один із колонізаторів, Хуан Санчес, був так сильно здивований оповіддю Коромото, що віддав індіанцям територію під будівництво поселення в місті Ґуанаре, де розбудувалися європейці.
Індіанці кілька місяців мешкали поруч з іспанцями, готуючись до хрещення. Частина племені його прийняла. Однак вони тужили за джунглями, і європейський спосіб життя їм не пасував. Також вони не могли дотримуватися Шостої заповіді і не сприймали заборону племінної ворожнечі.
3 вересня 1652 року, після сварки з Хуаном Санчесом, Коромото повернувся до свого дому. Коли він увійшов всередину — дім сповнився світла, і йому знову об’явилась Марія. Індіанський вождь зовсім не був цим задоволений і не бажав Її слухати. Він навіть пробував стріляти в Матір Божу з лука, а потім вигнати Її зі своєї хати. Гарна Пані зникла; а Коромото зрозумів, що в руці тримає образочок. Перестрашений, він вибіг із дому й чимдуху погнав углиб джунглів. Там його вкусила змія.
Індіанець повернув у бік Ґуанаре. Він встиг добігти, а завдяки допомозі «білих» вижив. Коли видужав — прийняв хрещення, і відтоді євангелізував своїх одноплемінників.
Індіанська Мадонна
Марію Коромото проголосили Покровителькою Венесуели на 300‑річчя об’явлень. Її цьогорічне свято було особливо промовистим з огляду на проблеми, яких зазнає ця латиноамериканська країна: бідність і терор лівацької влади, яка не бажає погодитися з поразкою на виборах.
Дехто сьогодні сприймає Марію не набагато мудріше, ніж сам Коромото під час другого об’явлення. 2010 року в Каракасі з’явилися мурали авторства проурядових бойовиків, які зобразили Гарну Пані та Її Сина з автоматами в руках.
«Тепер я маю силу віри»
Інакшою була справа Ненсі Хіменес, яка брала участь у реставрації зображення. Підготовка до відновлення образочка, що зберігався в Ґуанаре, розпочалася ще 2002 року. Його пробували почистити, бо він був сильно забруднений; але жодна техніка очищення не давала потрібного результату. Тільки коли фахівці почали просити Діву Марію про допомогу, а кожний день праці розпочинати молитвою, — роботи стали посуватися.
Мірою очищення образочка відкривалося, що хоч Марія з Ісусом мають шати, подібні до європейських, то риси обличчя Гарної Пані — типові для корінних американців (подібно до об’явлень у Гваделупе). А на колонах, помітних на зображенні, видно індіанські символи. 2009 року Ненсі Хіменес відкрила, наскільки точно зображено очі.
Сьогодні реставраторка каже, що для неї то була подія, яка змінила все її життя:
«Я плакала як не знаю хто, — сказала вона. — Просила Діву про прощення, бо ж я не вірила, що Вона там є. Тепер я маю силу віри».
Переклад CREDO за: Якуб Яловічор, Opoka
Ілюстрації: Santuario de la Virgen de Coromoto
фінансово.
Щиро дякуємо!
