Об’явлення з Ґвадалупе змінили хід історії Латинської Америки. Як нагадує д‑р Давид Рікардо Корреа, дослідник із Вищого інституту Ґвадалупських студій, до 9 мільйонів людей могли навернутися завдяки процесові, що розпочався об’явленням Марії скромному індіанцеві Хуанові Дієго.
Дослідник стверджує, що донині люди продовжують відкривати все нові таємниці об’явлення. Про це пише Vatican News.
Відомим є те, що в очах Богородиці на зображенні з Ґвадалупе можна побачити таке саме відображення, як коли хтось нам дивиться у вічі. «Ми використали певні математичні моделі кореляції і виявилося, що обриси в лівому оці зображення стовідсотково корелюють із постатями, які відбиваються у правому оці, — каже д‑р Корреа. — Тому, якби хтось малював це образ, він би мусив використати мікроскоп високої роздільності і зробити ідеальні виміри, щоб повністю допасувати відображення в одному оці до іншого. І це — при свічках, у 1531 році».
Дослідник додає, що зірки на образі з Ґвадалупе мають 97% кореляції з деякими сузір’ями, що були на мексиканському небі 12 грудня 1531 року о 6:45 ранку. «Але ще цікавіше те, що митець, окрім ідеального відтворення сузір’їв, мусив би це зробити протягом 15 хвилин, оскільки час іде й космічні тіла пересуваються, і ми вже не бачимо точно того самого неба, доки не мине наступний рік, — каже мексиканець. — Отож він би мусив це зробити за 15 хвилин, причому у зворотному порядку, бо зірки на зображенні — не такі, якби ми на них дивилися в напрямку неба. Вони немовби видимі зі всесвіту в напрямку Землі, так немовби художник перебував на висоті зір».