Римо-кат.: Понеділок ІІ Тижня Адвенту
Або Св. Миколая – дов. Спомин (біл)
Греко-кат.: Амфілохія, єп. Іконійського, і Григорія, єп. Акрагантійського
Римо-католицький календар
Понеділок ІІ Тижня Адвенту
Або Св. Миколая – дов. Спомин (біл)
Перше читання
Іс 35, 1-10
Читання з Книги пророка Ісаї
Пустиня й суха земля хай веселиться, нехай радіє степ і процвітає нарцисом! Хай квітом процвітає і веселиться, нехай радіє радістю і ликує! Слава Ливану йому буде дана, пишність Кармелю та Шарону. Вони узрять славу Господню, сяйво Бога нашого. Зміцніть зомлілі руки, скріпіть хисткі коліна! Скажіть тим, у кого серце полохливе: “Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа: Він прийде і спасе нас”. Тоді прозрять у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться. Тоді кульгавий, мов олень, підскочить; язик німого піснею озветься, бо в пустині ринуть води і в степу потоки. І вигоріла земля стане ставом, джерелами води – край спраглий. Барлоги, де вилежувалися шакали, стануть гущавиною з комишу та очерету. І буде там дорога чиста; дорогу ту назвуть святою: не пройде нею ні один нечистий; вона лиш їм буде служити; навіть і недоумілі на ній не заблудять. Не буде більш там лева, та й звір ніякий хижий не ступить на неї; викуплені будуть там ходити. Визволені Господом повернуться нею і прийдуть на Сіон з веселим співом; і вічна радість буде в них над головою. Веселощі й радощі будуть з ними, а смуток і зітхання зникне.
Cлово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 85(84)
Ось Бог наш прийде, щоб нас врятувати.
Послухаю, Господь Бог говорить: *
про мир говорить до народу свого і до своїх побожних.
Справді, Його спасіння близьке до тих, що Його бояться, *
щоб слава Його перебувала в краю нашім.
Милосердя й вірність зустрінулися разом, *
справедливість і мир поцілувались між собою.
Правда з землі зійде, *
і справедливість дивитиметься з неба.
Та й сам Господь дасть щастя, *
і земля наша дасть урожай свій.
Перед ним ітиме справедливість *
і спасіння, – там, де він буде ступати.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ось прийде Цар, Господь землі,
і зніме з нас ярмо неволі.
Євангеліє
Лк 5, 17-26
† Читання святого Євангелія від Луки
Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галілеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на Ньому, щоб оздоровляти. Аж ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений, вони шукали способу, як би його внести та перед Ним покласти. І, не знайшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп’яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса. Бачивши їхню віру, Ісус мовив: «Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!» А книжники та фарисеї почали міркувати: «Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?” А Ісус же, знаючи думки їхні, відповів їм: «Чому так думаєте в серцях ваших? Що легше, сказати: «Відпускаються тобі твої гріхи», – чи сказати: «Встань і ходи?» Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», – мовив розслабленому: «Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко та й іди додому”. І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога. А всі остовпіли від здивування та прославляли Бога. Вони переповнилися страхом і казали: «Сьогодні бачили ми дивні речі».
Cлово Господнє.
Греко-католицький календар:
Амфілохія, єп. Іконійського, і Григорія, єп. Акрагантійського
Ап. – Євр. 308 зач.; 3, 5-11; 17-19.
5. Мойсей був вірний у всім його домі, як слуга, на свідчення того, що мало бути сказане, 6. Христос же – як Син у своїм домі. А дім цей – ми, якщо дотримаємо до кінця непохитне довір’я і похвалу надії. 7. Ось чому, як каже Святий Дух: «Коли ви почуєте сьогодні його голос, 8. не твердійте серцями вашими, як то було на місці сварки в день спокуси у пустині, 9. де мене спокушали батьки ваші, виставляли мене на пробу, дарма що 10. сорок років бачили мої діла. Тому я і прогнівався на рід цей і мовив: Вони завжди блудять серцем, вони доріг моїх ніколи не знали! 11. Тому я і поклявсь у своїм гніві: Ні! їм не ввійти в мій відпочинок!» 17. На кого він гнівався сорок років? Хіба не на тих, що згрішили, які лягли кістьми в пустині? 18. Кому ж він клявся, що не ввійдуть у його відпочинок, якщо не тим, що були неслухняні? 19. І бачимо, що не могли ввійти через невірство.
Єв. – Лк. 102 зач.; 20, 27-44.
27. Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили 28. й спитали його: «Учителю, Мойсей приписав нам: Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму. 29. Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним. 30. Потім другий, 31. і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі. 32. Врешті, померла й жінка. 33. Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.» 34. Ісус відповів їм: «Сини цього світу женяться і виходять заміж. 35. Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж; 36. бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони – сини Божі, бувши синами воскресіння. 37. А що мертві воскресають, – це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова. 38. Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.» 39. Деякі з книжників, озвавшися, заговорили: «Учителю, ти добре сказав.» 40. І не насмілювались вони більше ні про що його питати. 41. І тоді він до них промовив: «Як же це кажуть, що Христос син Давида? 42. Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить: Господь сказав Владиці моєму: Сиди праворуч мене, 43. поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги. 44. Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином?»
liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
