Турецька облога Мальти у XVI столітті, старання папи св.Пія V об’єднати християн Європи, щоби спільно протистояли загрозі мусульманської навали і знищення цивілізації, — ключовий момент в історії нашого континенту.
Мел Ґібсон, який побував на Мальті на початку осені, відвідав цю країну, щоб обговорити свої кінопроєкти — включно з поточною роботою над продовженням «Страстей Христових».
700 проти 30 000
Актор і режисер оголосив про плани перенести одну з найдраматичніших військових подій в історії на малий екран: Велику облогу Мальти 1565 року. В нещодавньому інтерв’ю для Movieweb.com Ґібсон розповів про свій глибокий захват історією, в якій нечисленний загін лицарів та громадян Мальти героїчно дав відсіч османським силам, що мали значну перевагу за чисельністю та вогневою потужністю.
«Я працюю над мінісеріалом про облогу Мальти, яка є неймовірною історією», — сказав режисер. «Є лише одне місце для зйомок — я маю на увазі Мальту, — оскільки це сталося там».
Велика облога — критичний момент в історії Європи та Середземномор’я — відбулася в середині XVI століття, коли Османська імперія під керівництвом султана Сулеймана І спробувала захопити стратегічно важливий острів Мальта — і зазнала невдачі.
Облога тривала з травня по вересень 1565 року і стала одним із найбільш значущих боїв у європейській історії, який можна поставити в одному ряду зі знаменитою спартанською обороною Фермопіл. Що зробило оборону Мальти такою вражаючою, то це повна невідповідність між протиборними силами: Лицарі Святого Йоана, яких налічувалося всього близько 700 чоловік, спротивилися агресорам з Османської імперії, яких було понад 30000.
«Лицарі захищали Мальту від натиску Турецької імперії — це просто божевільна, неймовірна історія», — захоплено сказав Мел Гібсон. Він натякнув, що проєкт перебуває на ранній стадії розробки, і зазначив, що не впевнений, чи він сам як актор з’явиться у фільмі, — проте має бажання його продюсувати.
А поки що Гібсон продовжує працювати над «Воскресінням» — довгоочікуваним продовженням «Страстей Христових». У цьому фільмі розповідається про події, що відбулися після розп’яття Ісуса Христа. Як «Страсті», так і «Воскресіння» знімають в історичних місцях Ізраїлю, Марокко й Італії; у проєкт повернуться кілька акторів першого фільму.
Але навіть якщо Ґібсон продовжує працю над цими постановками — очевидно, що «Облога Мальти» захопила його уяву. Ця історія важлива також глибоким релігійним значенням: те, що Гібсон вважає особливо переконливим.
Велика облога Мальти: історія нескореності, віри і надії
Облога Мальти розпочалася 18 травня 1565 року, коли біля узбережжя острова з’явилась величезна османська армада. Понад 200 військових кораблів перевозили десятки тисяч елітних османських солдатів. Імперія претендувала на невеликий середземноморський острів, життєво важливий як для торгівлі, так і для військової стратегії.
У той час Мальта перебувала під захистом Лицарів св.Йоана Єрусалимського — католицького воєнізованого лицарського ордену. Приблизно за 40 років до згаданих подій османи вигнали йоаннітів із Родоса.
Облога швидко стала одним із найжорстокіших протистоянь епохи. Гриміли османські гармати; їхні снаряди били по фортецях день і ніч. Захисники билися мужньо. Знову й знову агресори атакували Мальту — але були відбиті.
Султан Сулейман, уже відомий своїми масштабними завоюваннями, вважав, що перемога на Мальті буде легкою: його могутнім військам протистояли всього близько 700 лицарів, яких підтримували мальтійські солдати й добровольці . Лідером оборони був Великий магістр Жан Парізо де ла Валетт — досвідчений воїн, який провів цілі десятиліття в боротьбі за християнський світ проти мусульманських сил. Османи звернули увагу на укріплені міста Біргу та Сенглея, а також на (тодішню) столицю острова Мдіну.
Надзвичайною облогу зробила не лише величезна різниця в чисельності, але й сильна віра захисників.
Лицарі й мальтійці вірили, що вони борються за виживання самого християнства. Великий магістр, якому тоді вже було 70 років, часто молився перед візантійською іконою Богоматері Дамаської, просячи заступництва Діви Марії. Нині паломники моляться перед цією ж іконою в греко-католицькій церкві Валетти.
З плином часу умови для обох сторін погіршувалися. Османи, які страждали від спеки, хвороб і втрати ключових командирів, почали втрачати силу. 8 вересня, на свято Різдва Пресвятої Богородиці, ситуація дивним чином переломилася на користь захисників. Деморалізовані османи, зазнавши великих втрат, зняли облогу. Їхня колись могутня армада відступила, залишивши тисячі вбитих і поранених.
Сам Ла Валетт приписував перемогу божественному втручанню. Виконуючи обітницю, він поклав свій меч і шолом на вівтар Богоматері як вотивну жертву. Облога, що тривала більше трьох виснажливих місяців, стала ключовим моментом у боротьбі проти османської експансії в Європі. Після цього Мальту проголосили «оплотом християнського світу».
На честь перемоги Ла Валетт заснував нове укріплене місто, яке згодом прийняло його ім’я: Валетта. Першою будівлею, зведеною в новому місті, була церква, присвячена Богоматері Перемоги — вшановуючи Її роль у чудесній обороні Мальти. Захисники острова, які зіткнулися з неймовірними труднощами, тепер були в безпеці, а християнство здобуло вирішальну перемогу.
Зв’язок із Лепанто
Велика облога Мальти в 1565 р. і битва при Лепанто 1571 року тісно пов’язані між собою. Обидві події стали важливими моментами в боротьбі проти ісламської експансії в Європі.
Поразка на Мальті призвела до деморалізації османських військ, їхній дух був пригнічений поразкою від значно менших сил оборони. Цей брак духу виявиться вирішальним, коли вони зіткнуться з об’єднаним християнським флотом під Лепанто. Під тінню мальтійської невдачі, що тяжіла над ними, османи діяли невпевнено — що зробило поразку під Лепанто, де християнські сили були підкріплені чудесним заступництвом Богоматері Розарію, майже очікуваною.
Обидві битви вважаються дивовижними перемогами за сприяння Діви Марії, — що підкреслює віру в те, що божественна підтримка відіграла вирішальну роль у формуванні історії в цей буремний період.
Переклад CREDO за: Жан-П’єр Фава, Даніель Еспарса, Aleteia