Промова архиєпископа Сільвано М. Томазі, постійного представника Святого Престолу при Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій у Женеві, яку він проголосив на 16 сесії Ради з питань прав людини на тему «статевої орієнтації».
Вельмишановний Президенте!
Святий Престол, користуючись нагодою, бажає ще раз підтвердити вроджену гідність та цінність усіх людей й засудити будь-які прояви насильства, які виникають з причини почуттів та поглядів людей сексуального характеру чи їх статевої поведінки. Ми також бажаємо поділитися кількома заувагами з приводу дебатів на тему «статевої орієнтації».
По-перше, ми зауважили непотрібну плутанину щодо значення поняття «статева орієнтація», яка зустрічається у резолюціях та інших документах, прийнятих ООН в рамках захисту прав людини. Ця плутанина не потрібна, бо у міжнародному праві цей термін необхідно інтерпретувати у його звичному первинному значенні, хіба що у документі дається уточнення щодо значення цього терміну. Первинне значення терміну «статева орієнтація» — це сукупність людських думок і почуттів, а не поведінка.
По-друге, задля цілей міжнародного права у сфері людських прав, важливо вказати на істотну відмінність між думками і почуттями людини, з одного боку, та людською поведінкою, з другого боку. Жодна держава не може карати людину, чи позбавляти її можливості скористатись будь-яким правом, взявши до уваги думки і почуття особи, включно з думками і почуттями статевого характеру. Однак держава може і повинна регулювати поведінку людей, включно з поведінкою статевого характеру. У цілому світі існує консенсус у суспільстві, що певні види статевої поведінки необхідно заборонити законами. Наприклад, педофілію та інцест.
По-третє, Святий Престол бажає підтвердити глибинне стале переконання, що статевість людини — це дар, який по-справжньому виявляється у повній та взаємній присвяті чоловіка і жінки одне одному в подружжі на ціле життя. Людська статевість, подібно як будь-яка інша вольова діяльність, має моральний вимір: оскільки така діяльність скерована на реалізацію остаточної цілі людського існування, вона не визначає «ідентичність» особи. Іншими словами, ідентичність є похідною від людських вчинків, але не від буття людини, навіть якщо певні прояви «статевої орієнтації» можуть мати свої корені в особистості. Заперечення морального виміру статевості приведе до заперечення свободи для індивідів у цій сфері, й в кінцевому рахунку підриває онтологічну гідність особи. Подібне переконання поділяють представники багатьох інших релігійних спільнот, й особи які сповідують вірність своєму сумлінню.
І наприкінці, вельмишановний Президенте, ми бажаємо звернути увагу на тривожну тенденцію, яка помітна в інших суспільних дебатах: люди, які не схвалюють статеву поведінку поміж особами однієї статі, стають об’єктом нападів. Коли вони висловлюють власні моральні переконання чи погляди на природу людини, які можуть виражати їх релігійні погляди, чи констатують власні думки з приводу оголошених результатів наукових досліджень, то їм вішають ярлики і, ще гірше, їх паплюжать й переслідують. Подібні напади суперечать фундаментальним принципам, про які йшла мова у трьох резолюціях, які прийняли на даній сесії Ради з питань прав людини. Слід сказати правду, що подібні напади — це порушення фундаментальних прав людини, які не можливо оправдати за будь-яких обставин. Дякую, пане Президенте!
Сайт Комісії у справах мирян УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
