В Українському католицькому університеті відслужили поминальну літургію за генералом Петром Григоренком, повідомляє прес-служба УКУ. 21 лютого минає 25 років від дня смерті дисидента. «Він був людиною, яка пройшла великий жертовний шлях боротьби, він тривалий час перебував у психіатричних каральних лікарнях, де був позбавлений будь-яких прав. Це мучеництво Петра Григоренка стало великим свідченням для багатьох радянських людей: свідченням правди і вірності загальнолюдським визначальним цінностям», – зазначив проректор із призначення та місії УКУ Мирослав Маринович.
Петро Григоренко був причетний до створення кількох правозахисних організацій, зокрема Московської та Української Гельсінкських Груп, до яких він належав: «Сьогодні у Києві, у Соборі святого Володимира відслужили поминальну службу за генералом. Мені приємно, що ми у Львові, у греко-католицькій спільноті, також згадуємо особу, яка відіграла одну з найвизначніших ролей у пору дисидентства СРСР», – додав Мирослав Маринович.
Проректор УКУ також зазначив, що Петро Григоренко є героєм кримськотатарського народу, для якого він був джерелом натхнення. Проте генерал належить усій Україні: «Мені б хотілося, щоб про нього завжди зберігалася вічна і вдячна пам’ять серед українців, адже він навернувся до свого українства, був чутливим до його болю і вмів прекрасно поєднати своє національне та правозахисне почуття».
Довідка
Петро Григорович Григоренко народився у селі Борисівці (тепер Запорізька область). Навчався в Харківському технологічному інституті, Академії Генерального штабу. Служив у Червоній армії, учасник боїв на річці Халхин-Гол (1939), брав участь у радянсько-німецькій війні у 1941-1945 роках. З 1945 викладач Військової академії імені Фрунзе (Москва). У 1961 виступив з критикою сталінізму та політики М. Хрущова. 1963 створив Спілку боротьби за відродження ленінізму, за що 1964 року був позбавлений звання, нагород та пенсії.
У 1964-1965 і 1969-1971 роках зазнавав переслідувань, перебував на примусовому психіатричному лікуванні, його неодноразово заарештовували, не мав роботи. У травні 1976 року став членом-засновником Московської Гельсінкської групи. Через свого близького товариша Миколу Руденка сприяв утворенню 9 листопада 1976 року в Києві Української Гельсінкської групи, членом якої він також став.
У цей час генерал Григоренко стає епіцентром дисидентства Радянського Союзу. Григоренко — координатор діяльності Української і Московської Гельсінкських груп. У листопаді 1977 року йому дозволити виїхати за кордон на операцію, а потім позбавили громадянства і заборонили повертатися в СРСР. Помер Петро Григорович на вигнанні у США 21 лютого 1987 року, не доживши 4 роки до проголошення України незалежною державою.
фінансово.
Щиро дякуємо!
