Роздуми над Словом Божим на XXІХ Звичайну Неділю, рік Б
Про яку чашу говорить Ісус, відповідаючи на прохання синів Заведеєвих, яким хотілося «сидіти праворуч і ліворуч» від Нього? Аби зрозуміти Ісусову відповідь, потрібно зазирнути до деяких текстів Старого Завіту.
Наприклад, у дев’ятому вірші сімдесят п’ятого Псалму читаємо: «Бо чаша в руці Господній, що вином шумує, — повна заправленого. Він наливає в неї; аж до самої гущі будуть усі землі нечестиві жлуктати, пити» (Пс 75, 9).
Інший Псалом містить такі слова: «Господь випробовує праведного й безбожного; хто насильство любить, того ненавидить Його душа. Жаром і сіркою, немов дощем, Він сипле на безбожних, палаючий вітер — частка їхньої чаші» (Пс 11, 5-6).
“ Чашу своєї Крові Ісус зробив знаком вічної дружби між нами і Отцем!
Чаша, про яку говорять Псалми, — це чаша Божого гніву. Іншими словами — чаша, в якій усі наші провини, їх наслідки і кара за них. Через те, що ніхто не був спроможний випити з цієї чаші, її з любові до нас прийняв сам Син Божий. Споглядаючи на хрест, Господь відчував те саме, що відчуває кожна людина перед тортурами і смертною карою. Ба навіть більше — адже Він йшов на розп’яття з усвідомленням власної невинуватості. Однак прийняв цю чашу з любові до нас. І більше того: чашу своєї Крові Він зробив знаком вічної дружби між нами і Отцем!