І Вечірня V Звичайної Неділі

I ВЕЧІРНЯ

В. Боже, прийди мені на допомогу.
У. Господи, поспіши мені на порятунок.

Слава Отцю, і Сину,
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас,
і на віки вічні. Амінь. Алілуя.

ГІМН

1. Тобі, Царю всього світу
Хай довічна слава лине!
Ти удень даруєш світло,
А вночі — людині спокій.

2. Хай спочинок нам поверне
Свіжість втомленого тіла.
Каяття час дасть сумлінню,
Обновить думки всеціло.

3. За минулий день складаєм
Ми подяку в час вечірній.
О, зішли свою нам милість,
Щоб були Тобі ми вірні.

4. Хай душа Тебе шанує,
Голос в пісні — вихваляє,
Розум ясний — прославляє,
Чисте серце — хай кохає.

5. Як останній промінь сонця
Темрява нічна закриє,
Хай їй віра не піддасться,
Серед тьми нехай ясніє.

6. О, вчини це, Боже Отче,
Що із Сином й Духом разом
Владарюєш неподільно
І над вічністю, й над часом. Амінь.

ПСАЛМОДІЯ

1 АНТ. Нехай моя молитва * стане перед Тобою, Господи, / мов кадило.

Псалом 141, 1-9
Молитва в небезпеці

І піднявся дим від ладану з молитвами святих — з руки Ангела перед Богом (Одкр 8, 4).

Господи, я кличу до Тебе, поспіши до мене! *
Почуй голос мій, коли кличу до Тебе.

Хай підійметься до Тебе молитва моя, як пахощі кадила, *
а мої піднесені руки — це вечірня жертва.

Господи, постав сторожу біля моїх уст, — *
охорону при дверях моїх губ.

Не приверни моє серце до лукавих слів, †
щоби не брати участі в злих ділах людей, які чинять беззаконня, *
аби я не смакував їхні ласощі.

Нехай мене покарає праведник у своєму милосерді *
і докорить мені,

Але олія грішного хай не намастить моєї голови, *
бо моя молитва проти їхнього зла.

Біля скелі будуть скинені їхні судді. *
Почують мої слова, бо вони приємні.

Як орють і розбивають землю, *
так розсіяні були їхні кості при вході шеолу.

Господи! До Тебе, Владико, очі мої! *
В Тобі я знайшов притулок, не забери моєї душі.

Захисти мене від пастки, яку на мене поставили, *
від сильця тих, що чинять беззаконня.

Слава Отцю, і Сину, * 
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

1 АНТ. Нехай моя молитва * стане перед Тобою, Господи, / мов кадило.

2 АНТ. Ти, Господи, моє прибіжище, * в землі жи­вих Ти — моя доля.

Псалом 142
Ти — моє прибіжище

Все це здійснилося в Господі під час Його страстей (св. Іларіон).

Моїм голосом я кличу до Господа, *
моїм голосом я звертаюся в молитві до Господа.

Виливаю перед Ним своє благання, *
сповіщаю Йому свою журбу,

Коли знемагає в мені мій дух, *
Ти знаєш мою стежку.

На дорозі, якою я йшов, *
наставили на мене пастку.

Поглянь праворуч, подивися: *
нема нікого, хто мене знає.

Нема куди мені втікати, *
і нема того, хто би шукав моєї душі.

Я закликав до Тебе, Господи, †
і сказав: «Ти — мій притулок, *
моя доля на землі живих.

Зверни увагу на моє волання, *
бо я надто принижений.

Визволи мене від тих, що переслідують мене, *
бо вони стали сильніші за мене.

Виведи мою душу з в’язниці, *
щоб я прославляв Твоє Ім’я.

Мене оточуватимуть праведні, *
бо Ти винагородиш мене».

Слава Отцю, і Сину, * 
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

2 АНТ. Ти, Господи, моє прибіжище, * в землі жи­вих Ти — моя доля.

3 АНТ. Господь Ісус понизив себе самого,*  тому і Бог вивищив Його повіки.

Пісня Флп 2, 6-11
Про Христа, Слугу Божого

Христос Ісус, маючи Божу природу, *
не вважав посяганням бути рівним Богові,

Але понизив самого себе, прийнявши образ раба, †
постав у подобі людини, *
і з вигляду був як людина;

Він упокорив себе, †
був слухняним аж до смерті, *
і до смерті хресної.

Тому й Бог надзвичайно звеличив Його †
та дав Йому Ім’я, *
яке вище всякого іншого імені,

Аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно — *
і піднебесних, і земних, і підземних;

І щоб кожною мовою було визнано,*
що Ісус Христос — це Господь, для слави Бога Отця.

Слава Отцю, і Сину, * 
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

3 АНТ. Господь Ісус понизив себе самого, * тому і Бог вивищив Його повіки.

КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: Рим 11, 33-36

О глибино багатства, премудрості й знання Бо­жого! Які незбагненні Його суди і недослідимі Його дороги! Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому? Хіба хтось дав Йому наперед, щоб воно було повернуто йому назад? Адже все з Нього, через Нього і в Ньому! Йому слава навіки. Амінь.

КОРОТКИЙ РЕСПОНСОРІЙ

В. Які ж чудові * Діла Твої, Господи.
У. Які ж чудові * Діла Твої, Господи.
В. Ти все мудро учинив.
У. Діла Твої, Господи.
В. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.
У. Які ж чудові * Діла Твої, Господи.

АНТ. ДО ПІСНІ МАРІЇ

РІК А: Ісус сказав своїм учням: * Ви — сіль землі. / Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити?

РІК Б: Як настав вечір, * приносили до Ісуса всіх хворих, / і Він зціляв чимало недужих на різні хворо­би.

РІК В: Ісус увійшов до човна Симона, * і, сівши, з човна почав народ учити.

ПІСНЯ МАРІЇ: Лк 1, 46-55
Радість душі в Господі

Величає душа моя Господа, *
і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

Бо Він зглянувся на покору слугині своєї; *
ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління, 

Бо вчинив мені велике Сильний, *
і святе Ім’я Його,

І милосердя Його з роду в рід *
для тих, хто боїться Його.

Він виявив силу свого рамена, *
розсіяв гордих думками сердець їхніх,

Скинув могутніх з престолів *
і підняв угору покірних,

Голодних наситив благами, *
а багатих відіслав ні з чим.

Він пригорнув Ізрáїля, слугу свого, *
згадавши милосердя, 

Як і проголосив нашим батькам — *
Авраамові та роду його аж до віку!

Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.

Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.

АНТ. ДО ПІСНІ МАРІЇ

РІК А: Ісус сказав своїм учням: * Ви — сіль землі. / Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити?

РІК Б: Як настав вечір, * приносили до Ісуса всіх хворих, / і Він зціляв чимало недужих на різні хворо­би.

РІК В: Ісус увійшов до човна Симона, * і, сівши, з човна почав народ учити.

ПРОХАННЯ

Прославляючи єдиного Бога — Отця, Сина і Свя­того Духа, — звертаємось до Нього з покірними про­ханнями:

Оточуй опікою люд свій, Господи.

Господи святий, Всемогутній Боже, вчини, щоб спра­ведливість розквітла на нашій землі,
— а Твій люд нехай зазнає благодаті миру.

Оточуй опікою люд свій, Господи.

Приведи всі народи до свого Царства,
— щоб усі люди були спасенні.

Оточуй опікою люд свій, Господи.

Вчини, щоб подружжя перебували в Твоєму мирі і ви­конували Твою волю,
— обдаровуючи одне одного взаємною любов’ю.

Оточуй опікою люд свій, Господи.

Винагороди, Господи, наших благодійників,
— і обдаруй їх вічним життям.

Оточуй опікою люд свій, Господи.

Поглянь ласкаво на загиблих внаслідок воєн і нена­висті
— і дай їм вічне спочивання.

Оточуй опікою люд свій, Господи.

Отче наш, що єси на небесах,
нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє,
нехай буде воля Твоя,
як на небі так і на землі.
Хліб наш насущний, дай нам сьогодні,
і прости нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
але визволи нас від лукавого.

МОЛИТВА

Просимо, Господи: з батьківською добротою пос­тійно піклуйся про свою родину, † а оскільки ми всю надію покладаємо на небесну благодать, * тримай нас завжди під Твоїм покровом. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні. Амінь.

В. Нехай Господь благословить нас, стереже від уся­кого зла і приведе до вічного життя.
У. Амінь.