Роздуми до Слова Божого на ІІІ неділю Великого Посту, рік В
Грецьке слово катарґео означає «марнувати щось», «залишати без діла». Смоківниця, яка не приносить плоду залишає без діла землю, марнує її. Це слово катарґео вживається ще в дуже цікавому фрагменті. В 1 Кор 13 читаємо про любов і на прикінці гімну читаємо ось який висновок: «Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне. Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо. Коли настане досконале, недосконале зникне».
“Коли у нас з під ніг втікає земля, тоді ми намагаємося закинути наш якір на небеса
Слово «зникнуть» дослівно означають «будуть залишенні без діла», не буде потреби в харизмах, які зникнуть, коли настане досконала любов. Смоківниця, яка не приносить плоду є образом життя, яке прив’язане до того, що і так зникне, яке прив’язане до скороминущих благ. Господь, який в цій причті представлений в образі виноградаря, пропонує цікаву терапію на таку хворобу «духовного безпліддя»: «я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм. Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш».
Обкопати дерево — це залишити його без опори, це похитнути його стабільність. Чи не є так, що коли у нас з під ніг втікає земля, тоді ми намагаємося закинути наш якір на небеса?
Чи не під час такого землетрусу, справді хочеться навертатися і кричати до Бога?