Закриття дієцезіального процесу про можливе зцілення за заступництвом Слуги Божого кардинала Стефана Вишинського відбулося вчора увечері, 28 травня, в базиліці Йоана Хрестителя у Щеціні, Польща. На цей день припала 32-га річниця його смерті.
Процес у справі імовірного зцілення було відкрито 27 березня минулого року; відкрив його архиєпископ Анджей Дзенга, митрополит Щецінсько-Камєньський. Справа стосується 42-річної на сьогодні жінки, яка у 19-річному віці захворіла на рак щитовидної залози.
17 лютого 1988 р. в Щеціні їй зробили масштабну хірургічну операцію, усуваючи зміни від пухлини та зачеплені метастазами лімфовузли. Після початкового покращення стан здоров’я пацієнтки погіршився. Під час перебування в Інституті онкології у Глівіцах її лікували радіоактивним йодом. У горлі утворилася пухлина діаметром 5 см, яка душила пацієнтку і загрожувала її життю.
14 березня 1989 року, після інтенсивних молитов за заступництвом кардинала Вишинського було зареєстровано кардинальну зміну. Подальші обстеження, проваджені в глівіцькому Інституті онкології, підтверджували добрий стан здоров’я жінки. За 23 роки, що минули відтоді, не зауважено навіть слідів ремісії: жінка повністю здорова.
Учора увечері, 28 травня було підписано документи у справі імовірного чуда, що означає закриття процесу на дієцезіальному рівні. Зібрані матеріали, що налічують 300 сторінок свідчень і медичної документації, буде передано до Ватикану.
Згідно з процедурою, підготовлено чотири примірники матеріалів: по два польською та італійською мовами. Свої підписи поставили архиєжпископ Дзєнга і члени беатифікаційного трибуналу. Одним із них буде о.Габріель Бартошевський OFM Cap, віце-постулатор беатифікаційного процесу кардинала Вишинського. Він наголосив, що завершення дієцезіальної фази процесу – подія важлива. «Беатифікаційні справи, які містять матеріали про імовірне чудо, дістають "зелене світло" і першість для теологічних дискусій та очікуваної беатифікації», – пояснює він.
Однак справу досліджуватиме комісія у складі сімох лікарів, які працюють за дорученням Конгрегації у справах канонізацій, і тільки після проголошення декрету про героїчність чеснот кардинала Вишинського. Неофіційно говориться, що це може настати за два-три роки.
Отець Бартошевський уже довгі роки працює над приготуванням «Positio super virtutibus», тобто документації про героїчність чеснот Примаса Тисячоліття. Нині ці матеріали готують до друку. Брат-капуцин звертає увагу, що хоча кардинал Вишинський жив у минулі часи, та його вчення зберігає свою актуальність і для християн, які живуть після переламу 1989 року. «Він виразно каже, як треба жити, що потрібно робити. Це завжди актуальне, і сьогодні, можливо, ще більше, ніж за часів комунізму», – каже він.
Стефан Вишинський народився 3 серпня 1901 року в місцевості Зузела над Бугом. Після навчання в гімназії Варшави, а потім Ломжі, вступив до духовної семінарії у Влоцлавку, де 3 серпня 1924 року був висвячений на священика. По чотирьох роках навчання в Люблінському католицькому університеті (факультет канонправа і суспільних наук) отримав докторську ступінь. Потім відбув наукову подорож країнами Західної Європи, після чого став викладачем суспільних наук у Вищій духовній семінарії у Влоцлавку. Провадив інтенсивну громадську діяльність серед робітників цього міста.
Під час ІІ Світової війни як відомий викладач був розшукуваний фашистами. Переховувався, зокрема, в підваршавських Лясках, у закладі для слабозорих, заснованому Матір’ю Ельжбетою Чацькою. Під час Варшавського повстання був капеланом групи «Кампінос» Армії Крайової, яка діяла в Лясках і околицях тамтешнього повстанського шпиталю.
По закінченні війни повернувся до Влоцлавка і став відновлювати знищену семінарію. 1945 року був призначений її ректором.
1946 року Папа Пій ХІІ підніс о.Вишинського до єпископської гідності. Свячень йому на Ясній Гурі уділив кардинал Август Хльонд. По його смерті 22 жовтня 1948 року єпископа Вишинського призначено архиєпископом Гнєзненським і Варшавським, Примасом Польщі.
В умовах наростання конфронтації з комуністичним режимом Примас Вишинський підписав від імені єпископату «Порозуміння» з владою (14 лютого 1950 р.), яке тоді було негативно оцінене Апостольською Столицею як надміру поступливе. Однак завдяки цьому документу католики Польщі були виведені з-під лобової атаки комуністів, як це сталося в інших країнах соціалістичного блоку.
12 січня 1953 р. архиєпископ Вишинський став кардиналом, однак не зміг поїхати до Рима, бо не отримав паспорта. Через вісім місяців його арештували й інтернували. Він перебував почергово у Ривальді Крулевському поблизу Груздбонза, у Сточку Вармінському, Прудніку біля Ополя і в Команчі у Бещадах. Саме там був написаний текст Ясногурських шлюбів народу польського (виголошений 26 серпня 1956 р.). А 26 жовтня того само року Примас Вишинський повернувся до Варшави.
У 1957-1965 рр. провадив Велику новенну перед ювілеєм Тисячоліття хрещення Польщі – незвичні всенародні реколекції.
У 1960-ті роки Примас Польщі брав чинну участь у праці ІІ Ватиканського Собору. На його прохання Святіший Отець проголосив Матір Божу 21 листопада 1964 р. Матір’ю Церкви.
В часи постання «Солідарності» Примас Тисячоліття залишався центром рівноваги та громадського спокою, постійно закликаючи всіх бути відповідальними.
Помер 28 травня 1981 р. в урочистість Вознесіння Господнього. Беатифікаційний процес кардинала Вишинського був розпочатий на дієцезіальному рівні 20 травня 1983 р. і завершився 6 лютого 2001 р. Акти, зібрані в ході процесу – загалом 37 томів, – разом із додатками (книжками, статтями його авторства) переказано до ватиканської Конгрегації у справах канонізацій.
За матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
