Римо-католицький календар
Четвер VІІІ звичайного тижня, рік І
Перше читання
Сир 42, 15-25
Читання з Книги Сираха.
Тепер же згадаю про діла Господні й оповім те, що я бачив: Господніми словами Його діла здійснились і суд по Його волі. Сонце, що світить, на все споглядає, і витвір Господній сповнений Його слави.
Навіть своїм святим Господь не дав оповісти про всі свої чудеса, які Господь Вседержитель укріпив, щоб усе тривало в Його величі міцно.
Дослідив Він безодню і серце людське, Він прознає їхні наміри потаємні, бо кожним знанням Всевишній володіє, то й передбачає знаки часу. Він сповіщає минуле й майбутнє, і сліди викриває речей прихованих. Ніяка думка Його не минає, ніяке слово від Нього не сховається.
Мудрістю своєю діла величні Він оздобив, — адже Він єдиний існує від віку до віку: Йому не додано нічого, а й нічого не віднято, і ніякого дорадника Він не потребує.
Які ж любі всі Його діла! Але ж те, що з них видно — то лише іскра! Усе воно живе й перебуває повіки, для кожної потреби — і все Йому слухняне! Усе йде до пари, одне проти одного, — Він недостатнім не створив нічого.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 33(32), 2-3. 4-5. 6-7. 8-9 (П.: пор. 6а)
Словом Господнім створено вселенну.
Або: Слово Господнє небо утворило.
Прославляйте Господа на арфі, *
на десятиструнному інструменті Йому вигравайте.
Співайте Йому нову пісню, *
співайте гарно, з радістю гукайте.
Бо праведне Господнє слово *
і всі Його діла вірні.
Він любить праведність і справедливість, *
милістю Господа земля повна.
Небеса створені Господнім словом *
і подихом Його уст — уся їхня сила.
Він згромаджує води моря, наче сіно в копицю, *
і безодню у сховища складає.
Хай уся земля Господа боїться, *
хай сповняться страхом перед Ним усі мешканці світу.
Адже Він сказав — і сталось, *
Він звелів — і постало.
Спів перед Євангелієм
Йн 8, 12
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я є світло для світу! — Господь говорить.
Хто піде за Мною, той світло життя буде мати.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 10, 46-52
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус зі своїми учнями і великим натовпом виходив з Єрихона, а син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. Почувши, що це Ісус Назарянин, він почав кричати, гукаючи: «Сину Давида, Ісусе, помилуй мене!» І багато погрожували йому, щоби замовк. Та він ще дужче кричав: «Сину Давида, помилуй мене!»
А Ісус, стоячи на місці, сказав: «Покличте його!»
Вони закликали сліпця і сказали йому: «Відваги, вставай, Він кличе тебе!» Той скинув свого плаща, підскочив і прийшов до Ісуса. І у відповідь Ісус промовив до нього: «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?»
Сліпий відказав Йому: «Раввунí, щоб я прозрів!»
Ісус же сказав йому: «Іди, віра твоя спасла тебе!»
І він відразу прозрів і пішов дорогою за Ним.
Слово Господнє.