Багато чого у нашому житті може нас розізлити: начальник, колега по роботі, чоловік або дружина, діти чи навіть сусіди. Простий перегляд новин або прокручування стрічки соціальних мереж може так само розпалити наш гнів.
Залежно від того, як ми даємо раду своєму гніву, він може тривати лише мить, або тліти у нас всередині протягом цілого дня. Хай там як, але ми завжди маємо переконатися, що не завершуємо свій день у такому стані.
Святий Франциск Сальський у своєму «Вступі до побожного життя» наполегливо радить своїм читачам не лягати спати розлюченими:
«Якщо гнів триватиме до ночі, і сонце зайде над нашим гнівом (що прямо заборонено апостолом), то вже не буде способу його позбутися; він живиться нескінченними фальшивими фантазіями; бо кожна розгнівана людина вважає свій гнів справедливим».
Він посилається на такий уривок із послання св. Павла до ефесян:
«Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом» (Еф 4, 26).
Чим довше ми сердимося, тим довше прокручуємо у голові те, що викликало нашу злість. Це лише підливає оливи у вогонь і спонукає нас шукати нових виправдань своєму гніву.
Тому святий Франциск Сальський радить ні в якому разі не дозволяти гніву панувати у нашому серці:
«Той самий святий Августин каже, що краще відмовитися від будь-якої, навіть найменшої подоби гніву, яким би справедливим він не був; бо, одного разу впустивши, його потім важко позбутися, і те, що було лише маленькою пилинкою, незабаром перетворюється на велику колоду».
Передусім спробуйте пробачити того, хто вас розлютив, або просто відпустіть будь-яку подію чи політичний пост, який ви побачили в соціальних мережах.
Бог дав нам багато дарів у житті, і краще використовувати свій час, дякуючи Богові, ніж зосереджуватися на гніві.